Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » История » Давня історія України (в трьох томах). Том 2: Скіфо-антична доба
Давня історія України (в трьох томах). Том 2: Скіфо-антична доба - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Давня історія України (в трьох томах). Том 2: Скіфо-антична доба

Электронная книга - «Давня історія України (в трьох томах). Том 2: Скіфо-антична доба». Краткое содержание книги:

Видання є першою фундаментальною працею, присвяченою найдавнішому періоду історії України, написаною із залученням найширшого кола археологічних, історичних етнографічних та антропологічних джерел. У другому томі висвітлюється давня історія населення України від ранньозалізної до пізньоантичної доби (І тис. до н. е. — перша половина І тис. н. е.) в усіх її аспектах — політичному, соціально-економічному, культурному. У книзі викладені найголовніші гіпотези, концепції і погляди на історію кіммерійців, скіфів, сарматів, античних держав Північного Причорномор’я, та їх взаємовідносин.
Для істориків, археологів, усіх, хто цікавиться історією України.
1 ... 192 193 194 195 196 197 198 199 200 ... 227
Перейти на страницу:

Враховуючи географічне положення Тіри і те, що у Нижньому Подністров'ї, де мешкало гето-дакійське й сарматське населення, було неспокійно, торговельні операції здійснювалися тіритами, найімовірніше переважно морським шляхом. Тіра протягом перших століть н. е., як і в елліністичний час, була важливим центром транзитної торгівлі. Тому звільнення громадян міста від мита було дуже вигідним. Без перебільшення можна сказати, що така пільга мала сприяти стабілізації і піднесенню економіки Тіри[1093].

Наприкінці І ст. громадянська війна 68—69 рр. у Римі, в якій активну участь брала Мезійська армія, та інші внутрішні потрясіння, які в цей час мали місце на території імперії, обумовили послаблення залежності Тіри від Риму. Після проголошення імператором Веспасіана відбулися певні зміни в правовому становищі Тіри. Про це свідчить поява серії монет провінційного типу із зображенням орла, на відміну від попередніх монет квазіавтономного типу, що узгоджується з політикою Веспасіана, спрямованою на обмеження сепаратизму провінцій і скасування привілеїв, що були надані грецьким містам Нероном [Suet. Vesp., 8; Dio Cass., LXIII, 14, 1-2].

З огляду на антидакійську спрямованість політики Доміціана (81—96 рр.) Тіра, враховуючи її вигідне стратегічне положення, вірогідно, займала певне місце в планах римської адміністрації. У просуванні на північ від Дунаю римських військових загонів і спробах закріпитися на нових територіях Тіра мала відігравати роль римського опорного пункту. Про це побічно може свідчити випуск значної серії монет, який, певно, був здійснений на честь поділу Мезії на Верхню і Нижню[1094], бо саме в адміністративне підпорядкування останньої повинна була потрапити Тіра. Після Дакійських війн Траяна і утворення провінції Дакія у Тірі з'являється римська залога.

Протягом II—III ст. склад римської залоги був не дуже стабільним. У першій половині II ст. тірська вексиляція складалася з солдатів V Македонського легіону і допоміжних військ (auxilia), під командуванням центуріона цього легіону. Близько 167/168 рр. солдати V Македонського легіону поступово виводяться з Нижньої Мезії в Дакію і їм на зміну у Тіру приходять військовослужбовці І Італійського легіону. Мабуть, на початку III ст. у Тірі дислокувалися солдати XI Клавдієва легіону. Окрім римських сухопутних військ у Тірі, можливо, базувалися кораблі Мезійської ескадри, про що свідчить присвята на вівтарі III ст. від імені морського піхотинця[1095].

У перших століттях н. е. органами законодавчої влади в Тірі, як і раніше, були Рада і Народні збори. Виконавча влада зосереджувалася в руках колегії архонтів, яка складалася з чотирьох осіб. Таким чином, у Тірі в цей час зберігалися інститути, характерні для демократичного самоврядування. Однак не слід думати, що демократична форма правління зберігалася у Тірі в незмінному вигляді. Постанови Народних зборів мали силу закону лише після їх затвердження посадовими особами. Це свідчить про втрату Народними зборами своєї демократичної ролі і про зростання значення органів виконавчої влади.

Яскравим свідченням цього процесу є форма звернення Овінія Тертулла, легата Нижньої Мезії (198—201 рр.), до тіритів: «Αρχουσι, βουλη, δημω Τυρανων» (Архонтам, Раді, народу тіритів) [IOSPE, І2, № 4]. Аналогічна форма звернення, що починалася словом αρχαιθ (владі), відома ще в одному дуже фрагментованому написі другої половини II ст. Він інтерпретується як якась вказівка міській владі з боку римської адміністрації. Форма звернення, в якій на першому місці стоять архонти, а потім Рада, народ або місто, добре відома з епіграфічних пам'яток грецьких міст Західного Причорномор'я[1096]. Поряд з іншими даними вона свідчить про занепад значення Народних зборів і аристократизацію міського самоврядування.

Рис. 87. Монети Тіри перших сторіч н. е.

Головним органом виконавчої влади в Тірі була колегія архонтів на чолі з першим архонтом-епонімом. Посада першого архонта (Πρωτος αρχων) була новим явищем у структурі міського управління у перших століттях н. е. і пов'язувалася з антидемократичними тенденціями, з аристократизацією міського самоврядування[1097]. Окрім чотирьох архонтів, у декреті 181 р. згадано секретаря міста (γραμματευς της πολεως), ейсегета (εισηγητης) і 15 осіб без зазначення посади [IOSPE, І2, № 2]. Очевидно, ці особи входили до складу Ради Тіри і, як її члени, поряд зі спеціальною посадою секретаря міста, скріплювали підписами постанови Народних зборів.

вернуться

1093

У римську епоху мито за право перевезення по мостах, шляхах, річках в ті чи ті райони, які перебували під владою Риму, становило 2,5% (quadragesima) від ціни товару (див.: Фюстель де Куланж. История общественного строя Франции. — Т. 1: Римская Галлия. — СПб., 1901. — С. 341—342). Деякі товари підлягали миту у 8%, але такий великий відсоток збирався лише з тих товарів, які ввозилися в Рим уперше (див.: Финлей Г. Греция под римским владычеством со времени завоевания римлянами до падения их на востоке (4 в. до н. э. — 717 г. н. э.) — М., 1877. — С. 43).

вернуться

1094

Зограф А. Н. Монеты Тиры. — М., 1957. — С. 77—80.

вернуться

1095

Карышковский П. О. Новые тирасские надписи // Античная Тира и средневековый Бєлгород. — К., 1979. — С. 86—87.

вернуться

1096

Карышковский П. О. Новые тирасские надписи. — С. 81—82.

вернуться

1097

Тюменев А. И. В. В. Латышев и история Херсонеса // СА. — 1958. — Т. 28. — С. 23.

1 ... 192 193 194 195 196 197 198 199 200 ... 227
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)