Давня історія України (в трьох томах). Том 2: Скіфо-антична доба

Другою важливою галуззю сільського господарства було тваринництво. Основним джерелом для його характеристики є остеологічний матеріал. Судячи за залишками кісток тварин, провідне місце займало розведення дрібної рогатої худоби (овець та кіз), а потім — великої рогатої худоби (волів) та свиней[1107]. Віковий склад стада вказує на наявність певної кормової бази поблизу міста[1108]. Цей висновок Підтверджується і свідченнями стародавніх авторів про те, що узбережжя Тіраса було багате пасовищами [Ps.-Scymn., 798— 803; Ps.-Arr., 88 (62)].

У перші століття н. е., як і в попередній період, певне значення в господарському житті тіритів відігравали промисли: рибальство і мисливство. В письмових джерелах є свідчення, що ріка Тірас дає багато риби, яка йде на продаж [Ps.-Scymn., 798—803; Ps.-Arr., 88 (62)].

Важливою галуззю господарства Тіри було ремесло, яке характеризувалось порівняно простою технікою і знаряддями праці, певною кваліфікацією робітників і невеликим обсягом виробництва. Матеріали, одержані в процесі археологічних досліджень, дають підстави говорити про існування в місті таких видів ремісничого виробництва, як залізоробне, обробка міді, різьблення кістки, керамічне, будівельне. Але провідною галуззю ремесла все ж таки було керамічне, яке в свою чергу поділялося на виробництво будівельної кераміки, тари, посуду, в тому числі світильників і теракот.

Житлові, громадські та оборонні споруди Тіри свідчать про високий рівень будівництва, яке потребувало високої кваліфікації та володіння античною будівельною технікою. Будівельники повинні були добре знати техніку обробки каміння, теслярську і столярну справи. Оскільки зовсім немає джерел, про організацію будівельної справи в Тірі говорити щось певне не можна. Однак досить високий рівень даного ремесла є підставою для припущення, що в цій галузі виробництва мали місце поділ праці і спеціалізація.

Не менш важливою галуззю економіки була торгівля, яка займала помітне місце у найбільш економічно розвинутих грецьких містах. У невеликих містах, де переважало натуральне господарство, торгівля не мала значної питомої ваги в економіці. Тому ступінь розвитку торгівлі може бути показником економічного рівня розвитку суспільства в цілому.

Інтенсивність і напрямки торговельних зв'язків Тіри на різних хронологічних етапах не були однаковими. Найвищого розвитку торгівля Тіри досягла у ІІ — першій половині III ст. У торговельних зв'язках міста у перших століттях н. е. простежується три основні напрямки: 1) торгівля з античними центрами Північного Причорномор'я і Малою Азією; 2) торгівля із західними і дунайськими провінціями Римської імперії; 3) обмін і торгівля з варварським оточенням міста. Включення Тіри до орбіти римської політики зумовило розширення торговельних зв'язків міста. Активізація торговельної діяльності тіритів пояснюється й протекціоністською політикою римської адміністрації, яка надала місту право безмитного ввезення товарів [IOSPE, І2, № 4].