Давня історія України (в трьох томах). Том 2: Скіфо-антична доба

Із Малої Азії та південнопонтійських центрів у Ольвію надходили олія з олив, вино, іноді нафта, червонолаковий посуд, світильники, вироби зі скла. Інтенсивні торговельні зв'язки простежуються з Боспором, звідки могла надходити якась кількість вина, солоної морської риби, соусів, а також амфорної тари. Із західних провінцій Римської імперії сюди надходили світильники, червоно-лаковий посуд, бронзові статуетки, фібули, вироби зі скла.

Перебування римського гарнізону в Ольвії безумовно сприяло інтенсивнішому, ніж раніше, проникненню сюди елементів провінційно-римської культури. Це відбилося на використанні окремих прийомів будівельної та фортифікаційної техніки, специфічних формах керамічних та скляних посудин, прикрас (передусім фібул). З другої половини ІІ ст. армія Мезії набиралася в основному з місцевих мешканців[1064]. Це дає підстави припускати фракійське походження частини ольвійських легіонерів, що зумовило проникнення в Ольвію деяких елементів фракійської культури[1065].

Рис. 82. Інтер’єр поховального склепу Євресивія та Арети. Ольвія, II ст.

Однак, незважаючи на деякий провінційно-римський вплив, матеріальна культура Ольвії в цілому зберігає грецькі традиції. Аналогічна картина спостерігається і в духовній культурі, де при збереженні кращих традицій минулого з'являються і нові риси, притаманні іншим провінційним містам[1066].

В Ольвії відома невелика кількість римських та змішаних імен. Вони з'являються не раніше II ст., до якого відноситься їх більшість. Однак, класичне римське ім’я з трьох частин трапляється в Ольвії тільки раз, більше імен із двох частин. Деякі імена включають римські при збереженні структури грецького імені[1067]. Наявність серед цих імен praenomen та nomen імператорів свідчить про присутність у Ольвії римських громадян, бо самовільне присвоювання імені імператора каралось римською владою[1068]. Однак їх відсоток серед населення міста дуже незначний. Мала кількість тут і латинських написів.

Загальний вигляд оборонних споруд Херсонеса Таврійського у Портовому районі.

Ворота Херсонеса Таврійського. IV ст. до н. е.

Рис. 83. Світильники перших століть н. е. з Ольвії.

Розквіт Ольвії поступово починає згасати з другої чверті ш ст. Це значною мірою обумовлювалося погіршенням військово-політичної ситуації. Так, з другого десятиріччя III ст. становище Римської імперії відзначається крайньої нестабільністю: загостренням соціальної сфери, масовими вторгненнями варварських племен. Частина міст Мезії 214 р. зазнала навали карпів, серед них була й Тіра[1069]. Однак Ольвія тоді ще не постраждала.