Давня історія України (в трьох томах). Том 2: Скіфо-антична доба
- Автор: Коллектив авторов, Толочко Пётр Петрович
- Год: 1998
- Язык: украинский
- Год: Інститут археології НАН України
- ISBN: 966-02-0726-3
- Жанр: История
Электронная книга - «Давня історія України (в трьох томах). Том 2: Скіфо-антична доба». Краткое содержание книги:
Для істориків, археологів, усіх, хто цікавиться історією України.
Хронологічно ці події збігаються з початковим етапом правління Нерона (54—68 рр.), який при сходженні на престол скасував усі накази Клавдія [Тас. Ann., XIII, 5] і до початку 60-х років І ст. провадив помірну політику в дусі порад Сенеки і Бурра[1088]. Можливо, що у зв'язку із скасуванням усіх розпоряджень імператора Клавдія перед тірською громадою постало питання щодо юридичного статусу міста та взаємовідносин з Римом за часів правління нового імператора. В Рим чи до легата провінції Мезія, мабуть, було відряджено посольство, основним завданням якого мало стати врегулювання стосунків з римською адміністрацією. Введення у Тірі нової ери, а також карбування серії монет із зображенням чоловічого бюсту, повернутого вправо, і написом ІЕРАС CYNKΛHTOY (священного сенату) у вінку, очевидно, свідчить про успіх посольства, яке спонукало римський сенат прийняти якусь постанову щодо Тіри. Беручи до уваги практику, що склалася у взаємовідносинах Риму із залежними грецькими містами, розташованими за межами офіційних кордонів провінції, є всі підстави припустити, що ця постанова Сенату була пов'язана з юридичним статусом міста. Саме на основі цієї постанови в подальшому і регулювалися взаємовідносини Тіри з римською адміністрацією.
Рис. 86. Латинський напис на фронтоні споруди. Тіра.
Постанова Сенату або якийсь інший законодавчий акт, який було прийнято щодо громадянської общини Тіри, міг бути lex civitatis[1089], де були визначені права і обов'язки тіритів стосовно імперії. Цим актом місту, мабуть, було надано певну громадянську організацію, а також низку важливих для Тіри привілеїв, які й спонукали тіритів на честь цієї події запровадити нове літочислення і випустити в обіг спеціальну серію монет. Природно, нове літочислення не завжди обов'язково супроводжувалося наданням якихось привілеїв або свобод[1090]. Але той факт, що підтвердження елевтерії за часів Августа в грецьких містах було подією, яка відзначалася введенням нових ер, робить цей висновок цілком слушним.
З огляду на близькість тірських монет із зображенням чоловічої голови і написом ІЕРАС CYNKAHTOY з монетними типами грецьких міст східної частини імперії[1091], яким, як правило, було надано права автономії, можна припустити, що й Тіра одержала аналогічні права: внутрішнє самоврядування під контролем адміністрації провінції Мезія. Цей висновок добре узгоджується з даними про філеллінську спрямованість політики і проеллінізм Нерона, який не тільки подарував Афінам виняткові права, а й щодо населення грецьких міст в цілому провадив дуже м'яку політику[1092].
Фактична залежність міста від імперії, зокрема від адміністрації провінції Мезія, допомога, яку було надано місту, і, вірогідно, прохання самих тіритів спричинилися до того, що близько 57 р. Тірі спеціальним законодавчим актом було надано права автономії. Цим правовий стан міста було зрівняно зі статусом однієї з категорій провінційно-римських міст.
Надання Тірі права автономії, очевидно, супроводжувалося даруванням якихось суттєвих пільг чи привілеїв. З дещо пізніших епіграфічних джерел відомо, що на межі II—III ст. тірити звернулися до легата Нижньої Мезії з проханням підтвердити їхні привілеї щодо мита [IOSPE, І2, 4]. З відповіді на це звернення випливає, що привілеї стосовно мита були надані місту раніше, приблизно в середині І ст., коли римська адміністрація визначила для нього певну форму громадянської організації.
1088
Фрязинов С. Принцепс, аристократия и сенат в древнем Риме времен Нерона // Ученые записки исторического факультета. Московский обл. пед. ин-т. — М., 1940. — Т. 2. — С. 204—208.
1089
Marquardt I. Romische Staatsverwaltung. — Leipzig, 1881. — Bd. I. — S. 84.
1090
Бикерман Э. Хронология древнего мира. — М., 1975. — С. 65—72.
1091
Карышковский П. О., Клейман И. Б. Указ. соч. — С. 88.
1092
Моммзен Т. История Рима. Провинции от Цезаря до Диоклетиана. — М., 1949. — Т. 5. — С. 225; Кудрявцев О. В. Эллинские провинции Балканского полуострова во II в. н. э. — М., 1954. — С. 125.