Давня історія України (в трьох томах). Том 2: Скіфо-антична доба
- Автор: Коллектив авторов, Толочко Пётр Петрович
- Год: 1998
- Язык: украинский
- Год: Інститут археології НАН України
- ISBN: 966-02-0726-3
- Жанр: История
Электронная книга - «Давня історія України (в трьох томах). Том 2: Скіфо-антична доба». Краткое содержание книги:
Для істориків, археологів, усіх, хто цікавиться історією України.
Глава 5
Культура, побут і релігія у І—ІІІ ст.
Основні напрями розвитку культури населення у перші сторіччя нової ери зумовлювалися кількома чинниками. В основі культури перших сторіч переважали традиції північнопричорноморських еллінів елліністичної доби, що були грецькими. Але вже у новій ері набувають значного поширення культурні впливи варварського оточення. З приходом у Північне Причорномор'я римлян спостерігається й певна провінційна романізація культури. Тобто, головним чинником в розвитку культури можна вважати її синкретизацію. На тлі значних культурних досягнень — таких, наприклад, як розписи склепів Боспору — у перші сторіччя посилюються процеси деградації.
Усі перелічені особливості культурного розвитку зумовлювалися обставинами життя населення античних держав, основу якого становили північнопричорноморські греки. Водночас у перші сторіччя суттєво зростає кількість вихідців з оточуючих племен в античних містах, у сільських зонах, але вже не тільки Боспору, а й Херсонеса, Ольвії та Тіри. Тут з'являються поселення місцевих племен, зокрема скіфів та черняхівців. З проникненням Риму у Північне Причорномор'я поступово осідають контингенти вихідців з Подунав'я, які складали основу військових підрозділів, що розташовувалися тут. Культурно-економічні зв'язки з Малою Азією призвели до поширення у Північному Причорномор'ї східних культів та мистецьких виробів.
Містобудівна діяльність у перші сторіччя здійснювалася у двох головних напрямах: 1) перебудова та відбудова у старих містах без зміни схем їх загального планування; 2) будівництво на Боспорі нового типу невеликих міст-фортець. Одна з таких фортець — Ілурат — площею близько 2,5 га мала майже прямокутне, хоч і нерегулярне планування. Тут не було культових та суспільних комплексів. Житлові будинки мали розвинуту господарську функцію. Місто оточувалося потужними мурами (товщиною понад 6 м) та прямокутними баштами. У старих містах — Ольвії, Тірі, Херсонесі — будуються потужні укріплені цитаделі. Новим типом споруд стають терми, залишки яких відкрито в Херсонесі, римські фортеці у Хараксі та Пантикапеї.
Велось також будівництво різних споруд громадського та культового призначення, чимала кількість яких згадується у пам'ятках епіграфіки. Проте від цих споруд до нас дійшли головним чином архітектурні деталі. Найцікавіші реконструкції зроблено для храмів, присвячених царю Аспургу у Пантикапеї та Афродіті у Херсонесі. Відомі зображення храмів і на боспорських монетах. Ці споруди були невеликі, здебільшого антового або простильного типу дорійського чи іонійського ордеру. У перші сторіччя на Боспорі, як видно, був поширений п'ятиколонний тип храму.
Житлові будинки в своїй основі наслідували типи, що існували тут у попередні часи. Змінився лише, як можна бачити з фресок будинків Козирського поселення, характер розписів. В їхньому плануванні та якості конструкцій простежується певна деградація, посилюється господарська функція.
Найкраще до наших часів збереглися монументальні поховальні пам'ятки-склепи Зевсового кургану та Єврісівія й Арети в Ольвії, приставні (до оборонних мурів) та вирубані у скелі склепи в Херсонесі і, нарешті, численні розписні склепи Боспору. Курганні насипи обносилися крепидами, ретельно викладеними за орфостатною системою (Ольвія) або просто обкладалися камінням. Поховальні камери перекривалися розпірними, здебільшого циліндричними склепіннями. Найбільший інтерес у цих спорудах викликають декоративні розписи склепів Боспору, вирішені у так званому квітковому або інкрустаційному стилях. Це, зокрема, склепи Деметри, Сорака, склеп, відкритий 1900 р. у Керчі, та ін. Серед боспорських склепів, вирубаних у скелі, відзначимо склеп у Німфеї, де у стінах висічені зображення Афіни, Пана та Сілена. Як розписи, так і скульптура боспорських склепів являють собою зразки місцевої школи.
Загалом слід відзначити, що північнопричорноморські міста у перші сторіччя нової ери мали провінційний вигляд. Зокрема, в нас немає відомостей про існування тут помпезних форумів або терм, подібних термам Адріана або Каракалли. Немає також багатоповерхових житлових споруд або міських вілл. Не мав значного поширення і корінфський ордер. Значно знизилися якість будівельних конструкцій та способів будівельної техніки, рівень благоустрою. З будівельної практики зникли, зокрема, складні системи мурів із щільним притесуванням каміння, припинилося застосовування шарових підвалин тощо. За своїм загальним виглядом північнопричорноморські міста були значно ближчі до елліністичних традицій раніших часів.