Давня історія України (в трьох томах). Том 2: Скіфо-антична доба

Найширшого вжитку римські імена у Тірі набувають у II ст. Це, очевидно, пов'язано з наданням прав римського громадянства значній кількості заможних тіритів, на яких у першу чергу спиралася в своїй діяльності римська провінційна адміністрація. Така ж картина для II ст. спостерігається і в просопографії Ольвії і Херсонеса[1106].

Включення до складу міської Ради представників провінційної знаті вело до поступової втрати містом функції власного управління внутрішніми справами. Фактично тірська громадянська община у перших століттях н. е. перетворилася на аристократичну республіку, де головні посади у міському управлінні займали римські громадяни, очевидно, з середовища місцевих жителів. Усі ці зміни і нові антидемократичні явища в державному устрої Тіри відбувалися під безпосереднім контролем римської провінційної адміністрації і спрямовувалися на створення лояльного Риму державного апарату. Усі перелічені риси державного устрою були притаманні не лише винятково Тірі, а й переважній більшості грецьких міст, які увійшли до складу імперії або так чи інакше залежали від Риму.

Етнічний склад жителів Тіри протягом перших століть н. е. не був сталим. У І — середині III ст. н. е. серед мешканців міста переважали грецькі елементи, а також вихідці з територій римських провінцій, з якими Тіра підтримувала жваві економічні та культурні контакти. Разом з римськими військами, які дислокувалися у місті протягом II — першої половини III ст. н. е., в Тірі з'явилася якась частина романізованого громадянського населення, що мешкало у своєрідній канабі. Фракійські за походженням імена і вотивні присвятні рельєфи, знайдені в Тірі, уможливлюють припущення, що певну частину солдатів римської залоги становили фракійці. Фракійцями могли бути насамперед військовослужбовці допоміжних військ римської армії, що поряд з легіонерами згадуються у написах Тіри. У складі населення також були вихідці з інших районів античного світу, про що, наприклад, свідчить надгробок з малоазійською епітафією. Незважаючи на неоднорідний склад населення, який фіксується різноманітними джерелами, немає жодних підстав говорити про значну варваризацію мешканців міста протягом І — першої половини III ст. Якась кількість варварів, безперечно, мешкала в Тірі, але вони здебільшого належали до соціально залежних верств населення і не могли помітно впливати на культуру та побут жителів міста переважно грецького походження. В просопографії Тіри протягом цього періоду добре простежуються провінційно-римські впливи, що пояснюється тісними зв'язками міста з нижньомезійськими провінціями.