Давня історія України (в трьох томах). Том 2: Скіфо-антична доба

Про стабілізацію економіки Ольвії в середині І ст. свідчить активізація будівельної діяльності, розширення виробничо-господарського передмістя, поновлення міського монетного карбування. Близько середини І ст. з'являється досить чисельна група міських монет із зображенням голови Зевса на аверсі та орла з назвою міста на реверсі. На частині серій є числові дифференти. Одночасні цим монетам золоті монети царя Фарзоя. На аверсі — зображення голови царя Фарзоя, на реверсі — орел, літери ОΛ, тамга або монограма, а також числові дифференти, аналогічні виявленим на міських мідних монетах. Ім'я царя Фарзоя трапляється як на аверсі, так і на реверсі[1020]. Наприкінці 70-х — на початку 80-х років І ст. замість золотих монет Фарзоя карбуються аналогічні їм срібні монети Інісмея (Іненсімея). Вірогідно, Інісмей був спадкоємцем Фарзоя, що випливає не тільки з факту карбування монет обох царів у Ольвії, а й із схожості їх родинних знаків[1021].

Рис. 80. Вотивний рельєф з Ольвії з зображенням Мітри Тавроктона. II ст. Мармур.

Слід відзначити, що в І—II ст. мідні монети Ольвії зберігають ознаки монет автономного міста. Згідно з епіграфічними пам'ятками, Ольвія залишалася самостійною державою із звичайною полісною структурою. Проте карбування тут монет царів Фарзоя та Інісмея, як правило, розглядається як доказ її безумовної залежності від цих царів, яких тривалий час вважали скіфськими[1022]. Дещо переконливіша думка про те, що Фарзой та Інісмей були правителями групи сарматських племен, які жили на північний захід від кордонів Ольвійської держави[1023]. Можливо, саме поховання Інісмея виявлено біля сучасного с. Пороги Вінницької області[1024]. З приводу підкорення Ольвії цим царям зауважимо, що одним із вагомих аргументів вважалась наявність так званої варваризації міста. Вивчення матеріальної та духовної культури Ольвії цього часу не вказує на її варваризацію[1025]. Наявність деяких елементів у культурі населення Ольвії, а тим більше речей, пов'язаних зі скіфо-сарматським оточенням, свідчить лише про контакти між ними. Самі монети царя Фарзоя теж не є підставою для висновку про насильницьке захоплення ним Ольвії та панування над нею. Адже ці монети відзначалися іменами ольвійських архонтів-епонімів[1026]. Діон Хризостом, який відвідав місто невдовзі після тривалого карбування тут монет Фарзоя та Інісмея, нічого не повідомляє про підкорення його скіфам чи сарматам. При цьому він особливу увагу приділяє відносинам Ольвії з оточуючими племенами і пише про їх постійні напади на місто. Згідно з епіграфічними даними, ольвіополіти неодноразово відряджали посольства до скіфів та сарматів, очевидно, щоб запобігти нападам на місто за допомогою дарунків або данини[1027].