Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Публицистика » Суспільно-політичні твори
Суспільно-політичні твори - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Суспільно-політичні твори

Электронная книга - «Суспільно-політичні твори». Краткое содержание книги:

Пропонуємо увазі читачів суспільно-політичні твори Миколи Міхнов-ського (1873-1924) — відомого українського політичного та громадського діяча, правника, публіциста, основоположника, ідеолога і лідера самостійницької течії українського руху кінця XIX — початку ХХ ст. Книжка містить славнозвісну брошуру «Самостійна Україна», авторські листи, відозви, програми, численні публікації з часописів «Самостійна Україна», «Запоріжжє», «Слобожанщина», «Сніп» та ін., а також ґрунтовні статті різних авторів про життєвий і творчий шлях батька українського самостійництва.
Видання буде корисним не тільки професійним історикам та політологам, а й усім тим, хто цікавиться історією та політичною ідеологією України.
Видання здійснено за фінансового сприяння Фундації родини Чопівських (Юрій Чопівський, США)
1 ... 186 187 188 189 190 191 192 193 194 ... 239
Перейти на страницу:

Часопись наша призначена для інтелігентної частини нашого громадянства й має вона на меті освітлення культурного становища нашого народу. Усі прояви його життя з обсягу культури духовної та культури матеріальної знайдуть відповідну оцінку в нашій часописі. Часопись наша зовсім не має на думці замінити читачам російську пресу. Ні, бо вона пильнуватиме освітляти всі питання не крізь призму російської преси, не по трафарету тієї чи іншої російської течії, але з свого українського погляду. Се не краще завдання — перекладати на мову українську думки хоч би як ліберальної чужої преси і таким чином бути українським виданням або безплатним додатком чужинної преси.

Наше завдання самостійну думку збудити, з нашого власного національного погляду й інтересу справу освітити й рух направити. Сили наші занадто малі, але хочемо бути тільки першим рушієм, першим призводом в сій країні нашій, якій передовсім призначаємо нашу часопись.

Сніп. — 1912. — 1 (14) січня.

Передовиця. Харків, 11 березня 1912 р.

Коли відомий російський ліберальний діяч Струве, що колись видавав за кордоном «Освобождение», виступив у ліберальній же «Русской мысли» з гакатистичною статтею проти українства, оголошуючи український рух «дійсним народним та державним лихом» і закликаючи російську прогресивну думку енергійно, без усяких двійчастостей та потурань «ступити до ідейної боротьби з українством», то впливова ліберальна російська преса не озвалася проти Струве ані слівцем. Тільки «Новое время» вустами Кривенка похвалило Струве й висловило вдоволення, що й ліберали нарешті вкупі з націоналістами стають до боротьби з українством. Тоді сьому ніхто не хотів вірити, але даремно українська преса домагалася, щоб ліберали голосно по впливових партійних дневниках своїх заявили свою незгоду та несолідарність із думками та закликами Струве та Кривенка. Вони уперто мовчали. Вже тоді ми зазначили з притиском, що се є значуча мовчанка, що за нею схована принципіальна згода усіх російських партій і поглядів в справі українській, усі вони вороже дихають проти нас, усі бажають смерті українству, усі копають йому яму в тій чи іншій формі, усі тільки й ждуть нагоди, щоб погубити нас. Але праві та націоналісти говорять се щиро й одверто і через те з’являються в ролі чесних противників, ліберали ж ще не насмілюються голосно висловити свої вовчі думки, проте хижі та налиті кров’ю очі зраджують їх. Хоч і не дуже зручно ховають ліберали свої дійсні думки, але поміж українцями ще й досі є чимало сентименталістів, які вірять російським лібералам, вірять в їхню прихильність. Сі українці щиро вірять, начебто тільки російське правительство прикро ставиться до українства, але нація російська аж переповнена любов’ ю до українського руху і мріє про ту щасливу хвилину, коли уділить знову українцям їх права!

Визвольний рух приніс розчарування. Навіть сентименталісти-українці своїми маловидющими очима побачили, що справа стоїть не так, що російська нація зовсім не думає вщасливлювати українську, а навіть рух український уважає шкідливим і перешкоджає або ігнорує його. Тоді сентименталісти заявили, що неприхильні, а навіть ворожі відносини росіян до нас се тільки непорозуміння, тільки наслідок незнання про український рух. Росіяни не знають, не догадуються і не підозрівають, що українство страждає й терпить, а коли б дізналися, отоді б відразу вони б зробили українську справу своєю справою. Подаймо тільки росіянам потрібні інформації, і все зміниться... Росіяни нас люблять, треба тільки сю любов зробити активною. А тим часом суворе життя приносить раз по раз нові та й нові прикрості бідолашним сентименталістам. Найбільше віри було в наших сентименталістів до російських кадетів. В очах наших сентименталістів кадети — се наші найближчі приятелі, майже брати наші, заступники та речники наші. Кадетам вони раз у раз віддавали не тільки свої симпатії, але й гроші, й голоси, й людей. Та що там!! Українці залюбки самі поповняли ряди кадетської партії в роках 1906 та наступних... І от сі приятелі не тільки не осудили панів Струве, Стаховичів, Старосельських та інших, але нещодавно вже зовсім цинічно та недвозначно, справді по рецепту пана Струве та Кривенка, злигалися навіть з націоналістами, аби тільки звалити українство в Полтаві. В сьому ч[исл]і «Снопа» читач знайде опис виборів у т[оварист]ві обопільного кредиту в Полтаві. Найважніші точки зазначимо:

1 ... 186 187 188 189 190 191 192 193 194 ... 239
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)