Голі чи покриті: Світова історія одягання та оголення

Немає достатніх відомостей щодо зручності цієї деталі одягу. У деяких випадках виглядало, що футляри для пенісів запобігали ерекції, яка б могла бути болючою. Кожен народ мав своє бачення доцільності носіння цієї деталі одягу для статевого члена. Немає однозначної відповіді на запитання, чому чоловіки почали носити футляри для пенісів? Утім тиск з боку суспільства зіграв колосальну роль. Деякі папуаси вважали, що футляри якраз і використовують із причини дотримання чистоти та цнотливості.

Мешканці камерунського міста Бафії стверджували, що «маленький футляр, прилаштований на кінці пеніса, буцімто такий само важливий, як і складка на штанах у сучасного європейця», як занотував дослідник у 1930-х роках61. Один антрополог на островах Тонга в Західній Африці чув, що означений аксесуар одягу – своєрідна допомога стриманості: того, хто не мав футляра, обов’язково вважали аморальним і розпусним.

По суті, така сама аргументація стала б у пригоді й жінкам у різних культурах століттями пізніше, коли їх змушували прикривати волосся, руки, груди, ноги та інші частини тіла. У такий спосіб потрібно було підкреслити жіночу невинність і незрадливість. Хоч би про яку країну йшлося, усі носії одягу вважають чи вважали непристойним постати перед очима інших оголеними. Серед народу джайка з Південної Африки, чоловік, що з’явився десь без котеки, ризикує отримати значний штраф, так само, як на Заході не уникне арешту той, хто навмисно спустить штани в громадських місцях. У різних культурах відсутність футляра для статевого члена була смертним гріхом. Народ канаків у Полінезії та тупарі в Бразилії не знімали цієї деталі навіть тоді, коли плавали. І своїх найближчих сусідів, і європейців, у яких не існувало такої традиції, вони порівнювали з мавпами. Більшість описів датована другою половиною дев’ятнадцятого – першою половиною двадцятого століть. Є різні нюанси. До прикладу, в народу дані з Папуа сприймали за справжню образу обрізати кінчик пенісотримача іншої людини, натомість були культури, в яких піднятий догори довгий член вважався символом справжньої маскулінності62.

Від звичайної мотузки навколо крайньої плоті до захопливих декорацій на футлярі – таке вбрання вимагалося з підліткового віку. Сором’язливість виникала здебільшого не з причини неприкритої мошонки чи оголеного статевого члена. Попри розмаїття форм і способів, маскування головки – основна функція цієї базової частини одягу. Непередбачувана поведінка пеніса змушувала чоловіків червоніти. Ця фізіологічна особливість зумовила появу строгих приписів, які змінюються, але так чи інак вони потрібні для нормального функціонування кожної громади.