Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Критика » У задзеркаллі 1910—1930-их років
У задзеркаллі 1910—1930-их років - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

У задзеркаллі 1910—1930-их років

Электронная книга - «У задзеркаллі 1910—1930-их років». Краткое содержание книги:

Пропонована книга є цікавим, несподіваним поглядом на так званий «радянський» культурний процес 1910—1930-х років XX століття: крізь своєрідне «задзеркалля» офіційної епохи і зсередини — через листування, спогади, щоденникові нотатки. Зокрема, йдеться про взаємовідношення життя й мистецтва, влади й діячів культури, їх роль та місце в умовах радянської ідеології.
Видання розраховане на широке коло читачів.
Книга написана за «харківським» («скрипниківським») правописом, затвердженим Народним комісаром освіти УРСР М. Скрипником у 1928 році у Харкові, а згодом прийнятим в еміграції. У межах Радянської України він офіційно діяв до 1933 року. На нашу думку, «харківський правопис», яким послуговувалася тогочасна творча еліта та офіційна влада, допоможе краще відобразити епоху та надасть читачеві можливість глибше зануритися в неї.
1 ... 184 185 186 187 188 189 190 191 192 ... 231
Перейти на страницу:

«Я дуже радий, що ви вподобали мої листи, але все-таки раджу вам: нічого не беріть на віру!» — листував з цього приводу М. Ґорький до К. Федіна у 1925-му році.

З уваги на загальноприйняту в 1920—30-их роках практику фальсифікувати не те що передсмертні листи, але й прижиттєві твори, можна ствердити, що вищезгаданий лист М. Хвильового був підкладений до справи комуніста-самогубця вже пізніше. З боку ідеологічного відділу ГПУ-НКВС у 1920—1930-их це вважалося буденною справою: власноруч творити для народу образ того чи іншого письменника — мертвого, а чи живого. З цього приводу варто згадати випадок співробітника «Известий» Н. Вержбицького, прикріпленого Спілкою письменників (себто ідеологічним підрозділом HKBC) до А. Купріна, в якості «громадського секретаря». У 1937-му році А. Купрін, як знати, повернувся в СРСР хворий і безпомічний, тож обов’язкові для такої особи «патріотичні» статті, перша з яких з’явилася 18-го червня 1937-го року в «Известиях», писав за живого клясика його дореволюційний приятель Н. Вержбицький.

Отже, якщо передсмертний лист М. Хвильового справді існував, то аж ніяк не в тому вигляді, що задовольняв НКВС і партійне начальство, як, до речі, роман «Як гартувалась сталь» Н.  Островського. За хворого героя-письменника текст роману писали семеро найнятих авторів, оскільки авторський варіянт був абсолютно нечитабельним.

Найкращий твір Миколи Хвильового

Уявляємо: руку підняв, Короткий, приглушений стукіт… І впало твоє ім'я На схвильовані харківські бруки.
С. Гординський

Ким з’явився до нас М. Хвильовий після того трагічного пострілу? Хто він був насправді — «заспівувач пролетарської літератури», «революційний романтик», «український націоналіст»? Ліплячи свого часу ці ярлики на письменника, оглядачі його життя і творчости сходились на тому, що найбільшу ролю в особі М. Хвильового відігравали суперечності між романтичними уявленнями й реальним життям. Тож більшість його дослідників схильні шукати відповідей на всі запитання саме в контексті його творчости, в якій знаходила своє відображення боротьба цих суперечностей. Серед безлічі такого «біографічного» матеріялу в М. Хвильового залишаються спокусливі новеля «Я (Романтика)» та незакінчений роман «Вальдшнепи».

Дехто ж відверто йде всупереч цьому напряму в дослідництві, стверджуючи, що то була лише гра в життя, лише «запах слова» — як необхідна риса «романтики вітаїзму» М. Хвильового, і що цей запах «міг бути іронічним» (Ю. Шерех). Але мало хто наважується заперечувати автобіографічність згаданих творів письменника, маючи на увазі його «революційне» минуле.

Таким чином, залишається лише шукати істинного виразу обличчя мистця, вихоплюючи його з низки численних гримас, якими воно спотворювалось протягом відчайдушного змагання за чистоту власного «я».

Стаття Ю. Шевельова, яка побачила світ у 1955-му році, називалася «Хвильовий без політики»; у ній автор, ідучи одним із вищезгаданих шляхів, наголошував на тому, що «про політика Хвильового написано стоси паперу. Вартісного — мало». Отже, як бачимо, вже тоді серед поміркованих наукових сил української діяспори починає з'являтися саме той напрям у розгляданні творчости Хвильового, згідно з яким він виступає лише «життєлюбцем і славолюбцем». Надалі цей напрям починає переважати в загальній оцінці життя і творчости письменника — з огляду на те, що навіть «політично» вартісного матеріялу не ставало для того, щоб повністю змалювати цю трагічну постать.

Додати ж чогось нового до тих «стосів паперу» — вже з огляду на Хвильового як «чистого» мистця — на жаль, ще не вдалося. Та й наполегливі «відривання» його від політики насправді видаються дивними, якщо зважити на те, що навіть у посмертному своєму «творі» (нехай навіть сфабрикованому пізніше) ця людина вигукує:

«Хай живе комунізмі

Хай живе соціалістичне будівництво!

Хай живе комуністична партія!»

Врешті-решт, усі дослідники донедавна сходились на тому єдиному, звідки взагалі мусить походити природа критики письменства як такого, — на звичайному походженні людини, на т. зв. «національній приналежності» мистця. Сходились, щоб знову розійтись, бо достоту ж легше мати справу з героєм оповіді, аніж з його зовсім не «революційним» прототипом, який може дозволити собі мовити: «Ну навіщо?.. Ну навіщо ці комуністи, ці ячейки, ці профспілки й тисячі інших організацій? Боже мій, ну навіщо? Я задихаюсь! Я їх зовсім не хочу чіпати — Боже спаси! Хай вони завойовують цілий світ. Але при чому ж тут я? Чому я повинен кожної хвилини озиратись і повинен слухати ці мітинги? Боже мій, як я хотів би, щоб вони зовсім не знали про моє існування!» («Сантиментальна історія»).

1 ... 184 185 186 187 188 189 190 191 192 ... 231
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)