Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Зарубежная классическая проза » Твори в 4-х томах. Том 2
Твори в 4-х томах. Том 2 - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Твори в 4-х томах. Том 2

Электронная книга - «Твори в 4-х томах. Том 2». Краткое содержание книги:

Хемінгуей Е. Твори в 4-х томах. Том 2. — К.: Дніпро, 1980
Із книги «СМЕРТЬ ПОПОЛУДНІ»
ПЕРЕМОЖЕЦЬ НІЧОГО НЕ ЗДОБУВАЄ,
ЗЕЛЕНІ УЗГІР'Я АФРИКИ
ОПОВІДАННЯ 1936 РОКУ
МАЄШ І НЕ МАЄШ
П'ЯТА КОЛОНА
ОПОВІДАННЯ ПРО ГРОМАДЯНСЬКУ війну В ІСПАНІЇ
ВИБРАНА ПУБЛІЦИСТИКА 1937-1939
1 ... 181 182 183 184 185 186 187 188 189 ... 320
Перейти на страницу:

— Слухаю, сер, — сказав капітан Віллі.— Тільки трохи пізніше. Що ж до риби-меч, то вона, між іншим, анітрохи не гірша за королівську рибу. Коли ми продавали її перекупкам у Гавані, вони платили нам по десять центів за фунт, так само, як за королівську.

— Та заткнися ти, — сказав Фредерік Гаррісон.

— А я думав, що вам, такому великому начальству, це буде цікаво. Хіба не ви вирішуєте, скільки ми маємо платити за харчі? Не ви, га? Хіба не ви стежите за тим, щоб харчі дорожчали? Щоб хліб дорожчав, а піт дешевшав?

— Замовкни, — сказав Гаррісон.

РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ

Гаррі на своєму човні перекинув за борт останній мішок.

— Дай-но мені рибний ніж, — сказав він негрові.

— Він кудись пропав.

Гаррі натис стартери й запустив обидва двигуни. Другий двигун він поставив, коли знову взявся до контрабанди, — після того, як криза відбила людям охоту до риболовного спорту. Він дістав сокиру й лівою рукою перерубав якірний канат. «Нехай полежить на дні; коли виловлюватимуть мішки, витягнуть і його, — подумав він. — Я подамся зараз до причалу Гаррісон-Байт. Якщо вони схочуть відібрати човен, то однаково відберуть. А мені потрібен лікар. Який сенс втрачати і руку, і човен. Вантаж коштує стільки ж, скільки човен. Побилося небагато. Один розбитий бутель може засмердіти все довкола».

Він перевів лівий важіль зчеплення, і човен на хвилях припливу, що саме починався, вийшов із мангрових заростей. Двигуни працювали рівно. Човен капітана Віллі відійшов уже за кілька миль, прямуючи до Бока-Гранде. «Певно, води вже прибуло і можна йти через озера», — подумав Гаррі.

Він перевів правий важіль, додав газу, і обидва двигуни заревли. Він відчув, як ніс човна піднявся; зелені мангрові зарості загойдалися понад берегом, коли гвинт почав збурювати воду між корінням. «Може, все ж таки не відберуть човна, — подумав він. — Може, все ж таки пощастить урятувати руку. Хіба ж я думав, що вони там, у Маріелі, почнуть стріляти, коли ми мало не півроку відкрито ходили туди й назад. От вам і кубинці. Хтось комусь не дав у лапу, а тебе поливають свинцем. Отакі вони, кубинці».

— Гей, Веслі! — гукнув він до негра, що лежав у кокпіті під ковдрою. — Як ти там?

— Господи, — сказав Веслі.— Гірше не буває.

— Буде й гірше, як лікар почне колупатися в рані,— відповів Гаррі.

— Ти не людина, — сказав негр. — В тобі немає нічого людського.

«Старий Віллі не підведе, — думав Гаррі.— Вже хто-хто, а старий Віллі не підведе. Звісно, ми добре робимо, що не чекаємо, а йдемо в порт. Безглуздо було чекати. Мене просто нудило, і в голові паморочилось, тому я і не розумів, що роблю».

Він уже бачив попереду біле громаддя готелю «Ла-Конча», радіощогли, міські будинки. Він бачив і залізничний пором коло причалу Трамбо, який доведеться обігнути, щоб підійти до причалу Гаррісон-Байт. «А старий Віллі молодець, — думав він. — Він їм покаже, де раки зимують. Цікаво, що то за птиці. Ох, чорт, мені знову зле. Голова йде обертом. Це добре, що ми вертаємося. Добре, що не стали чекати».

— Містере Гаррі,— сказав негр, — я шкодую, що не міг допомогти з тими мішками.

— Отакої,— сказав Гаррі.— Хіба ж може бути користь від негра, коли він підстрелений. Ти, Веслі, всім неграм негр.

Крізь ревіння двигуна і сплески розтятих хвиль він чув дивний лункий спів свого серця. Так бувало завжди, коли він повертався додому з далекої ходки. «Може, все ж таки пощастить урятувати руку, — думав він. — Вона мені ой як потрібна».

Частина третя

ГАРРІ МОРГАН

(Зима)

РОЗДІЛ ДЕВ'ЯТИЙ

РОЗПОВІДАЄ ЕЛБЕРТ

Ми сидимо собі у шинку Фредді, аж тут заходить отой довготелесий адвокат і питає:

— Де Хуан?

Йому відповідають:

— Його ще не випустили.

— Я знаю, що його випустили, й мені треба побалакати з ним.

— Все ясно, ти навів на нього лягавих, дав їм докази проти нього, а тепер захищатимеш його, — каже Гаррі.— На твоєму місці я б сюди не приходив і не питав, де Хуан. Всі знають, що він у тебе в кулаці.

— Мели, мели, — каже адвокат. — Я для нього роботу маю.

— То йди шукай його десь-інде, — каже Гаррі.— Тут його нема.

— Справді, у мене для нього є робота, — каже адвокат.

— Не маєш ти роботи ні для нього, ні для кого. Зараза ти, і більше ніхто.

Тут якраз з'являється отой патлатий сивий дідок, що торгує гумовими виробами, подає Фредді порожню чвертку, фредді наповнює її, дідок заганяє корок і чимчикує із пляшкою на той бік вулиці.

1 ... 181 182 183 184 185 186 187 188 189 ... 320
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)