Українець і Москвин: дві протилежності

Містечко Трипілля, біля якого знайдені великі міста трипільців, віддалене від Києва менш як 50 кілометрів. Наколи такі городи були лише 50 кілометрів від Києва, то, напевно, був великий город трипільців і в самому Києві, бо ж його гори і легкість вирити в них печери надавалися далеко ліпше на закладення города, як у Трипіллі. В степу біля містечка Трипілля такий великий, город (вали з частоколом) знайшли, бо ж ніхто в степу не копав землю (глибоко), а в Києві не знайшли, бо територію Києва копали і перекопували десятки разів, коли закладали основи будов, та й ще таких великих, як церкви. Робітники, що копали, не були археологами і викидали відкопані кістяки, побитий посуд, заржавілі залізні уламки, камені дивної форми з якимись незрозумілими написами і т. п. Так загинуло, мабуть, 99% археологічних свідків старовинности і багатства нашої столиці. А скільки знайдених москвини знищили навмисно?

Проте навіть той 1%, що врятовано, говорить цілком виразно, що наш Київ є найстаршою — щонайменше, одною з найстарших — столицею Европи. Говорить, що Київ ані на одну хвилину не завмирав протягом своєї кількатисячолітньої історії. Не завмирав навіть після жахливого зруйнування і спалення його вперше москвичами в 1169 році, а пізніше татарами в 1240 році. Саме в VII–IX ст. на Волзі існувала торговельна держава Хозарська. Політичний і економічний провід у ній був у руках русів. Отже, цілком природно, Київ торгував з нею і через неї утримував старі зв’язки із світовими ринками, крім безпосередніх зв’язків Чорним морем. Торгував, багатів, розбудовувався, підносив культуру всієї України; вишколював тисячі своїх майстрів з кожної галузі промислу. Золоті ювелірні вироби (особливо емаль) київських майстрів славились по всій Европі ще в X ст. Значить, цей промисел, а з ним і всі інші, були в Києві на дуже високому рівні і дуже розвинені сотки років ПЕРЕД X ст.