Війна Путіна проти України. Революція, націоналізм і криміналітет

Міжнародні правозахисні організації покликані фіксувати інформацію щодо порушень прав людини та військових злочинів, і вони мають перевіряти правдивість усіх тверджень, які лунають на чиюсь адресу. Звинувачення на адресу українських військових часто виявляються неправдивими або перебільшеними. Приклад залежності від украй упереджених свідчень дав Річард Саква, який користувався переважно офіційними російськими джерелами, що згадували лише порушення прав людини з боку бійців українських батальйонів. З цієї причини Саква писав про підрозділи української Нацгвардії, що стали «сумнозвісними» завдяки своїй «недисциплінованості та жорстокості», бо начебто «регулярно чинили звірства проти мирних мешканців і полонених “терористів”»[1240].

Організація “Human Rights Watch” піддавала критиці обидві сторони конфлікту на Донбасі за невибірковий обстріл артилерійськими снарядами та реактивними ракетами із систем залпового вогню «Град» місць проживання цивільного населення[1241]. Російське державне телебачення через недогляд показало, як кремлівські маріонетки ведуть вогонь із житлових будинків, намагаючись спровокувати відповідь з українського боку, що могла б ушкодити ці будівлі та вбити мирних мешканців. Невибіркові обстріли та ракетні атаки не розрізняють цивільних і воєнних цілей. «Українські сили та сепаратисти порушують міжнародне гуманітарне право, наражаючи на небезпеку цивільних осіб нападами невибіркового характеру, незважаючи на те, що атаки можуть бути спрямовані тільки проти комбатантів», — заявила «Міжнародна амністія». — «Ці атаки є незаконними, адже українські сили використовують зброю в населених районах, де прицільність не може бути достатньо точною для того, щоб розрізняти цивільні об’єкти і військові цілі». Організація також засудила розміщення військових об’єктів «ДНР» у житлових районах, де «сепаратисти не застосували всіх можливих запобіжних заходів для захисту цивільних і наразили їх на небезпеку у порушення законів війни»[1242].