Рукопис, знайдений у Сараґосі

Отже, ми бачимо, що кожне нове поняття подвоює кількість комбінацій і що комбінації п’яти понять так відносяться до комбінацій десяти понять, як 26 до 1013, тобто як 1 до 39.

У мої наміри зовсім не входить обраховувати розум за допомогою цього матеріального підрахунку, я хотів лиш показати загальні засади всього, що здатне до комбінацій.

Ми сказали, що різниця між розумами прямо пропорціональна кількості понять і їх здатності до комбінування. Тому ми можемо уявити собі шкалу всіх тих різних розумів. Припустимо, що на верхньому щаблі стоїть дон Ісаак Ньютон, розум якого був би представлений як сто мільйонів, а на нижньому щаблі — альпійський селянин, розум якого представлений як сто тисяч. Між цими двома числами ми можемо розмістити нескінченну кількість середніх пропорціональних, які означатимуть розуми вищі від селянського, але нижчі від ґенія дона Ньютона.

На цій шкалі опиниться також і мій розум, і твій розум, сеньйоро. Властивостями розумів, що знаходяться нагорі, будуть: додавання нових відкриттів до тих, що зробив Ньютон, усвідомлення їх, поглиблення частини їх і оволодіння здатністю їх комбінування.

Так само можна уявити собі шкалу, що спадає донизу, яка б починалася від селянина, позначеного числом сто тисяч, сходила б до розумів, позначених як шістнадцять, одинадцять, п’ять, і закінчувалась би істотами, що мають чотири поняття і одинадцять комбінацій, нарешті три поняття і чотири комбінації.

Дитина, яка має чотири поняття і одинадцять комбінацій, ще не вміє абстрагувати думку; однак між цим числом і сотнею тисяч знайдеться розум, складений з певної кількості понять з такими комбінаціями, наслідком яких будуть абстрактні поняття. До такого високого рівня ніколи не піднімаються тварини, так само як і глухі й сліпі діти. Ці — внаслідок браку вражень, тварини ж унаслідок браку комбінацій.

Найпростішим абстрактним поняттям є те, яке відноситься до чисел. Воно полягає у відділенні від предметів їх кількісних властивостей. Дитина, поки дістане це найпростіше абстрактне поняття, не вміє абстрагувати, вона може тільки віднімати за допомогою аналізу властивостей, що, зрештою, теж є в певному смислі абстрагуванням. До першого абстрактного поняття дитина доходить поступово, а потім витворює їх собі в міру того, як здобуває нові поняття і вчиться їх комбінувати.

А отже, шкала розумових рівнів, від найнижчого аж до найвищого, складається з якісно ідентичних щаблів. Наступні її щаблі утворюються зростаючою кількістю понять, а їм відповідає, згідно з правилами, зростаюча кількість комбінацій. Це завжди і всюди ті самі елементи.

Звідси випливає, що розум істот, які належать до різних видів, може в основі своїй вважатися якісно ідентичним, зовсім так само, як і найскладніший розрахунок не є нічим іншим, як низкою додавань і віднімань, тобто дій якісно ідентичних. Так само й кожна математична задача, якщо вона не має пропусків, є, по суті, низкою абстракцій, починаючи від найпростіших і закінчуючи найвищими й найскладнішими.

Веласкес додав ще кілька подібних порівнянь, які Ребека слухала, схоже, дуже охоче, так що розійшлися обоє дуже собою задоволені.