Повітряний замок, що вибухнув
- Автор: Ларссон Стиг
- Серия: Millenium #3
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5487-6
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Политические детективы
Электронная книга - «Повітряний замок, що вибухнув». Краткое содержание книги:
Лісбет Саландер не здається. Виснажена після кількох поранень, перебуваючи під охороною в лікарні, вона вирішує помститися своїм ворогам і довести системі, яка, ще коли Лісбет була дитиною, зламала їй життя, запроторивши до божевільні, свою невинуватість. Однак самій упоратися з цим їй несила. На допомогу дівчині знову приходить журналіст Мікаель Блумквіст, чия викривальна книжка сколихне громадськість і переполохає уряд і спецслужби. І можливо, тоді справедливість нарешті переможе.
— Будеш оглядати мене? — спитала Лісбет Саландер.
— Ні. Сьогодні не буду.
— Добре.
— Ми сьогодні проаналізували твій стан і повідомили прокурора, що можемо тебе виписати.
— Ясно.
— Вони хотіли забрати тебе до ґетеборзького слідчого ізолятора прямо сьогодні ввечері.
— Так швидко?
Він кивнув.
— Стокгольм явно квапить. Я сказав, що повинен провести завтра деякі завершальні тести і не випущу тебе раніше неділі.
— Навіщо?
— Не знаю. Мене розсердив їх натиск.
Лісбет Саландер навіть усміхнулася. Якби в неї було в розпорядженні кілька років, вона змогла б зробити з доктора Андерса Юнассона чудового анархіста: глибоко в душі він вочевидь мав схильність до громадянської непокори.
— Фредрік Клінтон, — мовив Мікаель Блумквіст, дивлячись у стелю над ліжком Моніки Фігуероли.
— Якщо ти запалиш цю сигарету, я погашу її об твій пупок, — попередила Моніка.
Мікаель здивовано поглянув на сигарету, яку машинально витягнув з кишені піджака.
— Вибач, — сказав він. — А на балконі можна покурити?
— Якщо потім почистиш зуби.
Він кивнув і загорнувся в простирадло. Моніка пішла за ним на кухню, налила собі велику склянку холодної води і прихилилася до одвірка балконних дверей.
— Фредрік Клінтон?
— Він живий і є сполучною ланкою з минулим.
— Він при смерті. Йому потрібна нова нирка, і більшу частину часу він проводить на діалізі або інших процедурах.
— Але він живий. Ми могли б зв’язатися з ним і поставити йому питання прямо. Можливо, він погодиться розповісти.
— Ні, — заперечила Моніка. — По-перше, це вже попереднє слідство, а це прерогатива поліції. Щодо цього жодного «ми» не існує. По-друге, у нас з тобою домовленість: ти отримуєш інформацію, але обіцяв не робити жодних дій, які можуть нашкодити розслідуванню.
Мікаель поглянув на неї, усміхнувся і погасив сигарету.
— Фу, — сказав він. — Служба безпеки смикає за повідець.
Її обличчя раптом стало задумливим.
— Мікаелю, це не жарти.
Коли в суботу вранці Еріка Берґер їхала до «Свенска морґонпостен», на душі в неї лежав важкий камінь. Перед цим їй почало здаватися, що процес створення газети вже під контролем, і на вихідних вона планувала відпочити — вперше з початку роботи в «СМП». Проте пропажа дуже особистих і інтимних речей разом з матеріалами про діяльність Берґшьо поставила хрест на її надіях розслабитись.
Під час безсонної ночі, в основному проведеної на кухні в товаристві Сусанн Ліндер, Еріка чекала, що «Отруйне перо» завдасть їй удару і що її далеко не найкращі зображення швидко поширяться. Інтернет — чудове знаряддя для негідників. Боронь Боже, клятий запис, де я трахаюся з двома чоловіками, — найінтимніше потрапить у вечірні газети по всьому світу.
Сусанн Ліндер усе-таки вмовила її лягти, але всю ніч панічний страх не давав їй спати.
О восьмій годині ранку вона встала і поїхала до «СМП». Залишатися осторонь вона не могла — якщо здійнялася буря, Еріка хотіла зустріти її лицем.
Проте в напівпорожній з нагоди суботи редакції все виглядало як завжди. Коли вона проходила повз центральну стійку, співробітники приязно привіталися. У Андерса Хольма був вихідний, і його обов’язки виконував Петер Фредрікссон.
— Доброго ранку, а я думав, що ви сьогодні відпочиватимете, — привітав він Еріку.
— Я теж. Але мені вчора нездоровилось, а треба дещо зробити. Щось особливе відбувається?
— Ні, щодо новин ранок видався спокійним. Найбільш животрепетне — на деревообробному заводі в Даларна намітилося піднесення, і сталося пограбування в Норрчьопінгу, одну людину поранено.
— Гаразд. Я трохи посиджу в скляній клітці і попрацюю.
Вона сіла, прихилила милиці до книжкової полиці і зайшла в Інтернет. Насамперед вона перевірила пошту. Їй надійшло кілька листів, але від «Отруйного пера» нічого не було. Еріка нахмурила брови. З моменту крадіжки минуло дві доби, а він ще не скористався здобутими можливостями. Чому? Збирається змінити тактику? Шантажуватиме? Просто хоче тримати мене за горло?
Конкретної справи у неї не було, й Еріка відкрила документ із стратегією «СМП», яку поступово виробляла. П’ятнадцять хвилин вона сиділа, втупившись в екран, але не розрізнюючи літер.
Потім спробувала зателефонувати Ґреґеру, але так і не змогла з ним зв’язатися. Вона навіть не знала, чи працює за кордоном його мобільний телефон. Якби вона доклала зусиль, то, звичайно, зуміла б його розшукати, але почувала себе геть знесиленою страхом і відчаєм.