Повітряний замок, що вибухнув
- Автор: Ларссон Стиг
- Серия: Millenium #3
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5487-6
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Политические детективы
Электронная книга - «Повітряний замок, що вибухнув». Краткое содержание книги:
Лісбет Саландер не здається. Виснажена після кількох поранень, перебуваючи під охороною в лікарні, вона вирішує помститися своїм ворогам і довести системі, яка, ще коли Лісбет була дитиною, зламала їй життя, запроторивши до божевільні, свою невинуватість. Однак самій упоратися з цим їй несила. На допомогу дівчині знову приходить журналіст Мікаель Блумквіст, чия викривальна книжка сколихне громадськість і переполохає уряд і спецслужби. І можливо, тоді справедливість нарешті переможе.
— І?
— І я не впевнена, що мені хочеться це робити.
— Розумію.
— Я серйозно. Я вже набила руку бути відповідальним секретарем, і це було piece of саkе[52] під керівництвом Еріки Берґер. Ми домовлялися, що влітку проведемо експеримент… гаразд, ми його провели. З мене вийшов поганий головний редактор.
— Дурниця, — заперечив Хенрі Кортес.
Малін похитала головою.
— Добре, — сказав Мікаель. — Я розумію, що ти хочеш сказати. Але пам’ятай: у нас склалася екстремальна ситуація.
Малін усміхнулася йому.
— Вважай це скаргою з боку персоналу, — сказала вона.
Оперативний підрозділ відділу охорони конституції присвятив п’ятницю спробам розібратися з отриманою від Мікаеля Блумквіста інформацією. Двоє співробітників перемістилися до тимчасового офісу на Фрідхемсплан, куди надходила вся документація. Справа ускладнювалася тим, що внутрішня комп’ютерна мережа була в поліцейському управлінні, й, отже, співробітникам доводилося ходити туди-сюди по кілька разів на день. Звичайно, дорога забирала всього десять хвилин, але це дратувало. Зате вже до обіду у них набралося багато документальних підтверджень того, що Фредрік Клінтон і Ханс фон Роттінґер у 60-х і на початку 70-х років мали стосунок до Служби державної безпеки.
Ханс фон Роттінґер спочатку служив у військовій розвідці і декілька років пропрацював у відділі, що координував діяльність Збройних сил Швеції із Службою державної безпеки. Фредрік Клінтон починав у військово-повітряних силах і став до роботи у відділі з контролю за співробітниками в 1967 році.
Але на початку 70-х років обоє покинули ДПУ/Без — Клінтон у 1971 році, а фон Роттінґер у 1973-му. Клінтон став консультантом у сфері приватного підприємництва, а фон Роттінґер залишив військову службу, щоб займатися обстеженнями для МАГАТЕ, і влаштувався в Лондоні.
Тільки ближче надвечір Моніка Фігуерола змогла постукати в кабінет до Едклінта і заявила, що кар’єри Клінтона і фон Роттінґера після того, як вони пішли з ДПУ/Без, найімовірніше, підроблені і є прикриттям. Простежити шлях Клінтона було важко. Посада консультанта у сфері приватного підприємництва може за великим рахунком означати все, що завгодно, і людина, що обіймає її, не зобов’язана звітувати перед державою про свою діяльність. З податкових декларацій виходило, що він добре заробляв, але, на жаль, його клієнтура, схоже, в основному складалася з анонімних фірм, що базувалися в Швейцарії або подібних країнах. Отже, довести, що це фальшивка, було важко.
Зате фон Роттінґер ніколи не переступав порога офісу в Лондоні, в якому мав би працювати. Будинок, де він, згідно з документами, працював, у 1973 році знесли в ході розширення вокзалу Кінгс-кросс. Схоже, що, розробляючи легенду, хтось дав маху. Протягом дня команда Фігуероли поговорила з кількома співробітниками МАГАТЕ, які вийшли на пенсію, і з’ясувала, що ніхто з них ніколи про Ханса фон Роттінґера не чув.
— Отже, нам усе ясно, — сказав Едклінт. — Тепер залишається довідатися, що вони робили насправді.
Моніка Фігуерола кивнула.
— Як ми вчинимо з Блумквістом?
— Що ти маєш на увазі?
— Ми обіцяли повідомити його, якщо знайдемо що-небудь про Клінтона з Роттінґером.
Едклінт задумався.
— Гаразд. Через деякий час він і сам до цього докопається, а нам краще підтримувати з ним добрі стосунки. Можеш йому розповісти, лише будь обережна.
Моніка Фігуерола пообіцяла. Ще кілька хвилин вони приділили обговоренню планів на вихідні: двоє співробітників Моніки збиралися продовжити роботу, сама ж вона мала намір відпочити.
Після цього Моніка покинула робоче місце і пішла в спортзал, де провела дві години, завзято надолужуючи згаяний вранці час. Прийшовши додому близько сьомої, вона прийняла душ, приготувала простеньку вечерю і всілася перед телевізором слухати новини. О пів на восьму вона вже не знаходила собі місця. Надівши спортивний костюм, біля вхідних дверей вона зупинилася і задумалася. Бісів Блумквіст. Моніка відкрила мобільний телефон і зателефонувала йому на анонімний номер.
— Ми роздобули деяку інформацію про Роттінґера і Клінтона.
— Розкажи, — попросив Мікаель.
— Якщо приїдеш у гості, розкажу.
— Гм, — вимовив Мікаель.
— Я щойно перевдягнулася в спортивний костюм, щоб скинути трохи зайвої енергії, — сказала Моніка Фігуерола. — Мені виходити чи зачекати на тебе?
— Нічого, якщо я з’явлюся після дев’ятої?
— Чудово.
Близько восьмої вечора в п’ятницю Лісбет Саландер відвідав доктор Андерс Юнассон. Він усівся на стілець для відвідувачів і відкинувся на спинку.
52
Дуже просто (англ.).