Повітряний замок, що вибухнув
- Автор: Ларссон Стиг
- Серия: Millenium #3
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5487-6
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Политические детективы
Электронная книга - «Повітряний замок, що вибухнув». Краткое содержание книги:
Лісбет Саландер не здається. Виснажена після кількох поранень, перебуваючи під охороною в лікарні, вона вирішує помститися своїм ворогам і довести системі, яка, ще коли Лісбет була дитиною, зламала їй життя, запроторивши до божевільні, свою невинуватість. Однак самій упоратися з цим їй несила. На допомогу дівчині знову приходить журналіст Мікаель Блумквіст, чия викривальна книжка сколихне громадськість і переполохає уряд і спецслужби. І можливо, тоді справедливість нарешті переможе.
Шухляда комода виявилася порожньою.
Чорт забирай, як можна бути такою ідіоткою?
На дні шухляди хтось виписав розпилювачем добре знайомі їй п’ять літер.
Розділ 19
Близько четвертої ранку п’ятниці Лісбет Саландер закінчила писати автобіографію і відправила копію Мікаелю Блумквісту на адресу «Stolliga_Bordet» на yahoo. Після цього вона просто лежала в ліжку, дивлячись у стелю.
Лісбет подумала, що 30 травня їй сповнилося двадцять сім років, але вона навіть не згадала про свій день народження. Їй уже траплялося зустрічати черговий день народження в неволі, коли вона лежала в дитячій психіатричній клініці Святого Стефана, і, якщо справа поверне на лихе, вона ризикує в майбутньому провести в божевільні багато таких знаменних дат.
Миритися з цим Лісбет не збиралася.
Коли її позбавили волі вперше, вона ледве досягла підліткового віку. Тепер же вона доросла і має куди більші знання і навички. Лісбет задумалася над тим, скільки їй знадобиться часу, щоб утекти, влаштуватися в безпечному місці десь за кордоном, роздобути нові документи і почати нове життя.
Вставши з ліжка, Лісбет пішла до вбиральні і глянула на себе в дзеркало. Ходила вона вже нормально, не шкутильгаючи. Вона помацала зовнішній бік стегна, де кульове поранення благополучно зажило і лишився тільки шрам. Потім покрутила руками і посовала туди-сюди плечима. Трохи тягнуло, але вона почувала себе практично здоровою. Постукавши по голові, Лісбет вирішила, що її мозок не дуже постраждав від того, що його продірявила куля.
Їй страшенно пощастило.
Поки в неї не з’явився доступ до комп’ютера, вона планувала втечу із замкнутої палати Сальгренської лікарні.
Але доктор Андерс Юнассон і Мікаель Блумквіст, які забезпечили її комп’ютером, порушили цей задум. Прочитавши Мікаелеві тексти, вона довго міркувала, аналізувала наслідки, обдумувала його план і зважувала власні можливості. Як виняток вона вирішила вчинити за його порадою — протестувати систему. Мікаель Блумквіст запевняв, що їй, власне, нічого втрачати, і пропонував цілком іншу можливість утекти. Якщо його план не спрацює, їй просто доведеться планувати втечу з клініки Святого Стефана або з якоїсь іншої божевільні.
Але насправді до рішення зіграти в запропоновану Мікаелем гру її підштовхнула жага помсти.
Лісбет нічого не прощала.
Залаченко, Бйорк і Б’юрман мертві.
Але Телебор’ян живий.
Так само як і її братик Рональд Нідерман. Хоча, в принципі, він і не її проблема. Звичайно, він допомагав її вбивати і закопувати, але це здавалося не таким важливим. Якщо я коли-небудь з ним зустрінуся, тоді побачимо, а поки він — проблема поліції.
Але Мікаель має слушність — за змовою повинні стояти ще інші, невідомі особи, що скалічили її життя. Їй необхідно дістати імена і персональні ідентифікаційні номери цих анонімних осіб.
І в результаті Лісбет вирішила зробити, як радив Мікаель, і написала голу, неприкрашену правду про своє життя у формі сухої автобіографії на сорока сторінках. Вона ретельно підбирала формулювання, і кожне речення містило саму правду. Мікаель правий: шведські ЗМІ вже розповсюдили про неї такі жахливі твердження, що жодні безумні одкровення вже не зможуть погіршити її репутацію.
Разом з тим автобіографію не можна було назвати цілком правдивою: Лісбет навряд чи розповіла всю правду про себе і своє життя. Це їй було зовсім ні до чого.
Повернувшись до ліжка, Лісбет знову забралася під ковдру. Вона відчувала якесь незрозуміле роздратування. Простягнувши руку, вона дістала принесений їй Аннікою Джанніні блокнот, яким майже не користувалася, і розгорнула на першій сторінці. Там був записаний один-єдиний рядок: (х3 + у3 = z3)
Минулої зими Лісбет провела кілька тижнів на Карибських островах, невпинно розмірковуючи над теоремою Ферма. Повернувшись до Швеції, вона продовжувала гру з рівняннями, поки її не відвернули пошуки Залаченка. І тепер її не покидало дражливе почуття, що вона вже колись намацала рішення…
Але не могла його пригадати.
Неможливість щось пригадати була для Лісбет Саландер феноменом незнайомим. Вона перевіряла себе — заходила в Інтернет і вибирала навмання кілька HTML-кодів, які побіжно переглядала, запам’ятовувала і потім відтворювала з абсолютною точністю.