Суспільно-політичні твори
- Автор: Міхновський Микола Іванович
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Смолоскип
- ISBN: 978-966-7173-09-9
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Суспільно-політичні твори». Краткое содержание книги:
Видання буде корисним не тільки професійним історикам та політологам, а й усім тим, хто цікавиться історією та політичною ідеологією України.
Видання здійснено за фінансового сприяння Фундації родини Чопівських (Юрій Чопівський, США)
3. Мазуренко обвинувачується в тім, що він намовляв зруйнувати «громадський устрій» в державі революційним шляхом. Се несправедливий закид. Росія перебуває часи реформ. Мазуренко подав свій проект земельної реформи. Сей проект не є гостріший або небезпечніший від проекту п. міністра Кутлера. Сей проект обмірковується нині Радою міністрів. Отже, на доказ того, що думки Мазуренків не гостріші, треба порівняти їх з думками п. Кутлера й добути проекти через слідувателя з Ради міністрів. Що сей проект є, се відомий факт, і судді не можуть відмовлятись тим, що він їм невідомий.
4. Мазуренко обвинувачується в тому, що перечитав селянам постанову селянського з’їзду. Прокуратор вирізав цю постанову з газети «Русские ведомости», але там вона не певно надрукована. Тим часом у слідувателя Московського суду є дійсна постанова з’їзду, бо він арештував усі папери з’їзду. Отже, щоб не блукати навмання, треба добути дійсну копію постанови, посвідчену московським слідувателем.
Порадившись, Палата одмовила оборонцям в їх проханнях.
Були допитані свідки.
Дуже цікавим було свідчення урядового лісничого Туровєрова. «Яко представник інтересів війська Донського, — казав цей свідок, — я мушу висловити подяку Мазуренкам, бо, коли б не вони, багато б майна було спалено та поруйновано.
Селяни вже здавна хвилювались, і часто се виявлялося в нахилі палити та рубати. Ледве з’являлися Мазуренки, як все заспокоювалося. Вони казали, що так не годиться, насиллям нічого не можна вдіяти. Треба гуртуватись, організовуватись, усім укупі домагатись без насилля. Траплялось не раз, що поміщики самі закликали Мазуренків, лякаючись хвилі народного гніву. Мазуренки з’являлись, усе заспокоювалось. Вони користувалися таким величезним впливом, що досить було одного їх слова, щоб усе взялось огнем і руїною. Але вони раз у раз спиняли від сього».
Велике враження справив свідок з боку обвинувачення Бондарев (очевидно Бондар — бо українець). На питання, що казав Мазуренко, відповів: «Що казав? А от що казав! Землі в нас немає. Гинемо ми без хліба! Робимо з усієї сили, а їсти нічого. От що казав. Треба нам землі. А коли землі нам не дадуть, то й ми не даймо їм свого. Хай пані самі корів доять, пани свиней напувають! От що казав. Лихо нам! На небо не можна, а на землі нам, злидням, місця немає! Чиновники нам сонце заступили! От що казав! Золоті ґудзики носять чиновники та й одхиляють від нас царя. Як не дадуть землі нам, то й москалів їм не даймо. От що казав!».
Очі в свідка блищали, і вираз дійсної ненависті відбивався на його обличчі. На запит, що се значить свого, свідок відповів: «Робочих своїх, сили своєї».
Може, найцікавішим свідком була жінка — Барилова (?). На запит президента, що говорив Мазуренко, відповіла по-російськи: «Говорил, очень хара-шо говорил». На іронічний запит прокурора: «Що саме гарного він казав?», відповіла: «Казав салдатів не давати, податків не платити, начальства не слухати — очень харашо говорил!».
Судді були ні в сих, ні в тих.
Під час судового слідства зазначено цікавий факт. До викликаного Мазу-ренками селянського руху на Донщині не прилучилися козаки-росіяни, і, таким чином, се був там виключно український селянський рух.
Прокуратор в своїй промові повторював думки акта обвинувачення.
Оборонець Шевелєв зазначив, що «Крестьянский союз» не є революційна організація і через це Мазуренко, вичитуючи постанови з’їзду, не зробив злочинства. Оборонець Міхновський, покликаючись на авторитет проф. Менгера, зазначив, що сучасний буржуазний устрій соціальний не буде зруйнований, коли від великих власників панів земля перейде до дрібних власників — селян. Се ще не є соціалізм. Се еволюція, яка відбувається і нині в буржуазній Франції.
Коли й можна в чомусь обвинувачувати Мазуренка, то тільки в тому, що він не передбачив, як чиновники нехтуватимуть Маніфест царський з 17 жовтня, і вірив, що вже настала свобода слова.
Але тоді багато людей ще вірило в се, як і в свободу зібрань.
Дуже гарну промову виголосив сам Юрій Мазуренко, гірко зазначивши, що довір’я до нових законів та маніфестів — се причина, через що він тепер під судом.
Свідок.
Запоріжжє. — 1906. — Яв 1. — 23 лютого.
Як вільних українських козаків зроблено кріпаками
Всередині XVII віку, се було 250 років перед тим, був такий час, коли український нарід, здавалось, здобув собі все те, чого добивався кривавою боротьбою довгі роки: він зробивсь паном своєї долі, міг сам рішати свої справи по власній волі, до його перейшла вся земля, і одвічна мрія українського народу жити вільним хліборобом, «без холопа та без пана», здавалось, вже справдилася. Тоді-то склалась велична пісня: «Та не буде лучче, та не буде краще, як у нас на Вкраїні!!».