Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Публицистика » Суспільно-політичні твори
Суспільно-політичні твори - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Суспільно-політичні твори

Электронная книга - «Суспільно-політичні твори». Краткое содержание книги:

Пропонуємо увазі читачів суспільно-політичні твори Миколи Міхнов-ського (1873-1924) — відомого українського політичного та громадського діяча, правника, публіциста, основоположника, ідеолога і лідера самостійницької течії українського руху кінця XIX — початку ХХ ст. Книжка містить славнозвісну брошуру «Самостійна Україна», авторські листи, відозви, програми, численні публікації з часописів «Самостійна Україна», «Запоріжжє», «Слобожанщина», «Сніп» та ін., а також ґрунтовні статті різних авторів про життєвий і творчий шлях батька українського самостійництва.
Видання буде корисним не тільки професійним історикам та політологам, а й усім тим, хто цікавиться історією та політичною ідеологією України.
Видання здійснено за фінансового сприяння Фундації родини Чопівських (Юрій Чопівський, США)
1 ... 174 175 176 177 178 179 180 181 182 ... 239
Перейти на страницу:

Усі заходи уряду дати силу панам на виборах даремні. Навіть при цьому виборчому законі, що дає панам значні привілеї, перевага, проте, буде на боці дрібних власників.

Так пильнуймо ж свого права і не даймо себе ошукати різним пройдисвітам.

Знайте ж, селяни, що серед панських партій немає людей, прихильних до нас, не сподівайтесь на їхню ласку, не вірте їх обіцянкам.

Пам’ятайте, що справа визволення робучих мас повинна бути здійснена нами самими у згоді з нашими братами робітниками.

Через це на виборах ми будемо вибирати послами тільки тих людей, яких запропонує нам наша Українська селянська партія.

Запоріжжє. — 1906. — Яв 1. — 23 лютого.

Чи брати участь у виборах

Коли 6 серпня дана була куца конституція, перед суспільством з’явилось питання: чи посилати, чи ні виборних у булигінську Думу. Погляди громадянства на це розділились. Поминаючи навіть безправність Думи, яка мала тоді тільки дорадчий голос, як можна вибирати послів до Думи, казали одні, коли по виборчому праву вже забезпечено більшість послів у Думі багатим дукам, буржуазії та панству, коли, таким чином, скривджено селян, з яких складається майже вся держава, коли робітники зовсім одсунені від участі у виборах. До того ж, позбавлене усіх громадянських прав суспільство не матиме можливості нормально перевести вибори. Так висловлювались тоді усі (за виключенням соц[іал-]дем[ократичної] часописі «Іскра») революційні та радикальні верстви суспільства; ліберали ж, навпаки, готуючись засідати в Думі, доводили потребу виборів. Але вибирати до Думи їм так-таки й не прийшлось.

Революційний рух змів булигінську Думу, і в жовтні суспільство дістало віттевську Думу.

Нова Дума стає законодавчою; поширено виборчі права інтелігенції, допущені почасти й робітники.

Контрреволюція, що наступила швидко за сим, трохи було не знищила усіх здобутків суспільства. Але тепер стало відомо, що збори Думи призначені вже на 27 квітня, і перед нами знов стає питання: йти чи не йти в цю нову Думу.

І тепер, як і раніш, щодо Думи громадянство поділилось.

Більшість революціонерів разом з радикальною меншістю проти виборів; меншість лібералів за вибори.

Ми, українці, ще й досі не вияснили своєї позиції. Тоді як для нас на зорі нашого відродження питання про відносини до Думи особливо важне. Окрім загального економічного та політичного гніту ми терпимо вже поверх 250 років нечуваний на всьому світі національний гніт, з-під якого ми мусимо визволитись, коли хочемо існувати як нація. До того ж — і це дуже важна річ — наш нарід складається майже виключно з селян-хліборобів, що прагнуть добути землі, бо без землі вони загинуть. Таким чином, у нас, українців, справа національного відродження дуже тісно зв’язана з соціальною рефор-

мою. Промисловим же робітникам нашим необхідно здобути загальнополітичну волю, яка давала б їм змогу полегшити своє економічне становище по дорозі до здійснення соціальних ідеалів майбутнього громадянського ладу.

Попередні ж вибори по волостях та повітах міністр внутрішніх справ пропонує почати з 20 лютого, а закінчити до 10 березня. Є відомості, що до 22 лютого буде вже оголошено 410 списків міських виборців; 419 — повітових і 8 по городах, що вибиратимуть посла окремо від губернії.

По деяких губерніях вже й призначені з’їзди для обрання виборців. У Полтаві повітові з’їзди дрібних власників призначено на 19 і 25 квітня. У Самарі волосні сходи призначено на 26 лютого, а з’їзди на 28 лютого і 1 березня. У Петербурзі вибори відбудуться між 26 лютого — 30 березня, у Харкові списки виборців були вже готові і сподівались незабаром зробити вибори, але оце недавно у городську управу поприходили якісь-то невідомі узброєні люди і позабирали списки. Тепер знов прийдеться укладати нові списки.

Вибори уповноважених від сільських громад по деяких волостях вже відбулися. Селяни свідомо відносяться до виборів. У Балашовському повіті обрано найбільш свідомих та поступових селян. На Полтавщині селяни вибирають переважно голоту та малоземельних, що дуже не до вподоби дідичам, дукарям та начальству.

Хоч вибори вже, як бачите, й не за горами, проте передвиборча агітація ще досі дуже слаба, а в деяких місцях і зовсім затихає. Та й не диво. Військовий стан, побільшена охорона, безупинні арешти, труси та висилки, насильство та залякування поліції, спиняючи усе громадське життя, відіб’ють швидко, мабуть, у всіх порядних людей охоту не тільки агітувати, але й брати участь у виборах.

1 ... 174 175 176 177 178 179 180 181 182 ... 239
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)