Суспільно-політичні твори
- Автор: Міхновський Микола Іванович
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Смолоскип
- ISBN: 978-966-7173-09-9
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Суспільно-політичні твори». Краткое содержание книги:
Видання буде корисним не тільки професійним історикам та політологам, а й усім тим, хто цікавиться історією та політичною ідеологією України.
Видання здійснено за фінансового сприяння Фундації родини Чопівських (Юрій Чопівський, США)
Поліція по деяких місцях перешкоджає не тільки агітації, але й виборам.
До Вітте, кажуть, надсилається сила селянських приговорів про те, що місцева адміністрація не дозволяє зовсім збірок для обрання виборних, кажучи, що виборних вже призначено.
Поліція навіть силою розганяє сходки, а усіх тих, кого селяни призначають кандидатами, арештовує.
Усі ці свавільства страшенно обурюють, зневірюють та дратують селян.
У Вольську величезний натовп селян збиравсь проти тюрми, вимагаючи, щоб увільнено селянина, якого вони обібрали були кандидатом в посли до Думи. З Єлизавету пишуть, що губернська адміністрація примусила податного інспектора, якого суспільство думало вибрати виборцем, покинути службу і город.
Професора Гродескуля, кандидата до Державної думи від Харкова, заслано адміністраційно на північ. Взагалі, звідусіля, щодня надходять вісті про арешти та заслання немилих адміністрації кандидатів.
Навіть уміркована партія конст[итуційних] дем[ократів] не уникла від переслідувань. Адміністрація робить заходи, щоб зробити діяльність та агітацію цієї партії неможливою. По усіх містах Росії конституційним] демократам заборонено скликати передвиборчі зібрання.
Центральний комітет їх закритий; урядовців, що належать до цієї партії звелено скидати з посад. «Вечерня газета», подаючи ці відомості, переказує цинічну заяву Дурново про те, що наближається час виборів до Думи і тому шуткувати годі.
Коли ми усе це розважимо, для нас стане тоді зрозумілим, через що в Ризі розповсюджуються тепер відозви, що кличуть бойкотувати Думу і починати по весні революцію, а у Варшаві соціалісти розганяють зібрання передвиборчі.
Чи не уряд сам тому винен? — запитаємо ми.
Запоріжжє. — 1906. — Яв 1. — 23 лютого.
Справа Юрія Мазуренка, одного з братів Мазуренків — організаторів селянства на Донщині
2 лютого с[ього] р[оку] Новочеркаська судова палата, побільшена на підставі 2 п. 1030 ст. Уст [аву] Уг [оловного] суд[очинства], визнавши Юрія Мазуренка винним у тому, що він виголосив промову, де підмовляв до зруйнування громадського ладу в державі, засудила п. Мазуренка на рік до кріпості.
Подаємо подробиці сього цікавого процесу — цікавого особливо через те, що, засудивши Юрія Мазуренка до тяжкої кари, Судова палата посередньо визнала вже кари гідним «Крестьянский союз» (Селянську спілку). Як відомо, Ю. Мазуренка обвинувачувано в тому, що 21 падолисту 1905 року в слободі Олександровській на Донщині він, перечитавши селянському сходові постанови з’їзду Селянської спілки з 6-10 падолисту 1905 р., намовляв селян почати боротьбу з урядом, щоб добути землі. Засоби боротьби мали бути сумирні, себто, не платити податків, не давати некрутів, не слухати старшин, старост, не позиватись в урядових судах і т. ін., збирати гроші тільки для своїх потреб, виділяючи на користь Селянської спілки 20%. Коли об Різдво землі селянам не дадуть, то прилучитись до всеросійського страйку: хай усю землю поділять поміж селянами, що обробляють її власними руками. В сих словах прокураторія добачила тяжкий злочин, який передбачено 2 п. 1 ч. 129 ст. Уг [оловного] Ул [оженія].
Розправа відбулась при сумних обставинах: одного з оборонців присяжного адвоката Корякина арештовано перед обороною. Два других оборонці: адвокати присяжні М. Міхновський з Харкова та Є. Шевелєв з Москви намагалися відкласти справу, засновуючи свої домагання на сих підставах:
1. Арешт одного з оборонців, який мав дуже важливі документи, ставить оборону в неможливість скористуватись тими документами, бо вони захоплені поліцією.
2. Прокураторія в промові Юрія Мазуренка добачає злочин 2 п. 1 ч. 129 ст. Уг [оловного] Ул [оженія], але суддя слідчий в тій самій промові добачив тільки злочин 3 п. 1 ч. 129 ст. Уг [оловного] Ул [оженія]. Відки походить така велика різниця у поглядах обох правників? А з того, що в законі ніде не сказано, що треба розуміти під словами «громадський устрій». Дехто надає сьому реченню політичний характер, дехто соціальний. Отже, й нині і оборона і судді можуть розуміти се речення не однаково. А тим часом, не тямлячи змісту речення, не можна й розважати, чи справді Мазуренко поповнив злочин сей, чи ні? Щоб не бути дилетантами, треба через наукових людей установити об’єктивне розуміння «громадський устрій». По університетах російських нема кафедр соціології, отже, треба звернутись до Академії наук в сій справі згідно з 634, 692 ст. ст. Уст [аву] Уг [оловного] Суд[очинства].