Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Прочее научное » Українець і Москвин: дві протилежності
Українець і Москвин: дві протилежності - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Українець і Москвин: дві протилежності

Электронная книга - «Українець і Москвин: дві протилежності». Краткое содержание книги:

У цій книзі Павла Штепи — автора широко відомих в українському світі праць «Московство» та «Мафія і Україна» — подано широкоформатний зіставний аналіз характерологічних рис українців і росіян, показані взаємини між цими народами в політичному, економічному, культурному, релігійно–конфесійному та ін. аспектах.
Видання вирізняється величезним масивом залученої інформації, однозначністю інтерпретацій історичних та ін. фактів, безкомпромісністю авторської позиції. Тому — залежно від ставлення до української ідеї — воно викличе гарячий схвальний відгук в одних читачів і обурення в інших.
Видання книги «Українець і москвин» є відповіддю на нескінченний потік антиукраїнських публікацій у Росії й Україні та на такі ж висловлювання багатьох російських політиків і московських п’ятиколонників на українській землі.
1 ... 171 172 173 174 175 176 177 178 179 ... 375
Перейти на страницу:

В Еспанських Піренеях живе невідомого походження малий нарід баски. Він не є ані еспанським, ані французьким. Вони самі себе називають ускара. В заселеній ними провінції Ґернік можна здибати селянські вози, оздоблені типово гуцульською різьбою. В інших провінціях Еспанії таких возів нема. Французький антрополог Н. Кастерн не досліджував басків у таких селах (сучасні назви): Ориняк, Гурдан, Марсуля, Гаргас, Нійо, Спан, Небузан. Він сфотографував тамтешніх селян; виглядають, як типові гуцули (див.: «National Geographie Magazine». VIII.1924). Проф. R. Polowsek y книжці «Die Basco–Slavische Sprache» доказує, що мова басків є праслов’янська. Антропологи зачисляють басків до тої самої раси, що і трипільці. В Еспанії є такі топографічні назви: Наварра (Наварія біля Львова), Серет, Самара, Турія, Астурія (в Україні містечко Астурани), Ґалісія. Про Rutheni в Піренеях писали Цезар і Пліній. Знаємо, що візґоти вигнали аланів (разом з вандалами) з Франції до Еспанії, де вони жили якийсь час (потім перейшли до північної Африки). Чи від них походять баски, чи від ще старших емігрантів?

Між Ірландією й англійськими островами лежить малий острів Isle of Мап, що є автономною частиною Бритийської імперії зі своїм власним парламентом. Цей острів заселений народом manx. Він знає дуже стару кельтську говірку. Головне місто англійців називають Castletown, але тубільці називають Balla–Chashtal, а в путівнику «Guide to Isle of Мап» подається, що давніше воно називалося Russin. Тепер там є старовинний замок їхніх королів, що називається Rushen.

T. Могеll пише таке: «Скити — це великий нарід, що знищив армії Кира. Вони були володарями в Азії і в більшій частині Европи. Старі ґермани, ґалли, ілірійці, еспанці, брити були кельто–скити. Тепер (с. т. в 1824 році. — П. Ш.) скити називаються Ukrainiens (T. Morell. «An Abridgement of Ainsworth’s Dictionary»). В своїй «Geography» D. Cook пише, що в IV ст. північну Англію завоювали Scythes — нарід, що мав на сході велику державу. Від того часу, каже він, тубильне населення Piets стало називатися Scots — від імени завойовників Scythes. Серед ірландців і шотландців зустрічаємо такі, напр., імена: Peredun, Peronnik, Prydery, Kian, Skatha, Lie, Simeon, Stariat, Taran, Perun, Paran, Mudir, Ros (був король Ros). Там є місцевості: Ros і Ruthland. H. G. Wells каже, що ще не доказано: чи перед приходом римлян у північній Англії переважав елемент кельтський чи слов’янський (H. G. Wells. «Outline of History»). В англійській мові зустрічаємо такі, напр., слова: veal — воловина, guest — гість, wed — весілля (в давнину уводили дівчат), abode — мешкання, beat — бити, spike — спаяк, mead — мед, milk — молоко, dad — тато, crush — кришити, cat — кіт, mill — млин і т. п.

За винятком москвинів, німці стали на шлях цивілізації найпізніше за всі європейські народи. Ще в IV ст. після P. X. німці були дикунами; жили з ловецтва, рибальства, грабунків. Вони поділялися тоді на багато племен, які грабували одне одного. До речі, варто пригадати, що німці не мали своєї одної об’єднаної держави аж до XIX ст., а поділялися на десятки малих самостійних чи напівсамостійних державок. Австрійські німці і понині живуть окремим державним життям. Самі німці себе називають Deutschen. Вони кажуть, що ця назва походить від готського Thiuda, що означає «люди», «нарід». Назва «ґерман» є кельтська і означала «стрілець». Її самі німці не вживали і не вживають. Головним джерелом відомостей про пранімців–ґерманів є твір римського історика Тацита «Germania». Він описує прапредків сучасних німців–ґерманів як надзвичайно жорстокий, дикий, хижацький нарід, якого головним заняттям були війни, с. т. грабунки сусідів. Коли не було війни, то мужчини нічого не робили (всі роботи виконували жінки), лише пиячили і билися між собою. Тацит подає такі германські племена: усепети, тенктери, сикамбри, брукгери, маркомани, квади, фризи, вандали, хати, батави, хавці, херузці, свеви, ґерули і т. д. Одне з племен називалося ubii; воно жило на території, де тепер місто Кельн (kill по–англійськи — «вбивати»). Серед тих племен бачимо кілька праруських; мабуть, ґермани підбили їх під свою владу.

Ще на мапі Кл. Птоломея з II ст. бачимо на території сучасної Пруссії назву Borussia. S. Herberstein у 1566 році писав, що населення північної Німеччини (Пруссії) говорить рутенською мовою (S. Herberstein. «Rerum Moscovitiarum»). Prof. W. R. Morfill пише: «Слов’янською мовою говорили в: Померанії, Мекленбурзі, Брандербурзі, Саксонії, Західній Богемії, Нижній Австрії, більшій частині Горішньої Австрії, на північ від Штирії та Коринтії, великій частині Мадярщини, в околицях Кіля, Любека, Магдебурга, Галле, Ляйпциґу, Байройту, Лінцу, Зальцбургу, Ґрацу, Відня. Імена слов’ян, що заселювали ті простори, подав П. Шафарик в своїй «Slawische Altertumer» і про них пишуть J. Helmold, Y. Dietmar, К. Arnold, F. Wittekind та інші» (W. R. Morfill. «Slavs» // Encyclopedia Britannica).

1 ... 171 172 173 174 175 176 177 178 179 ... 375
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)