Грушевський, Скоропадський, Петлюра
- Автор: Яневский Даниил Борисович
- Год: 2020
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-9223-6
- Жанр: История
Электронная книга - «Грушевський, Скоропадський, Петлюра». Краткое содержание книги:
Хронологічно першим з цих документів є «Грамота П. Скоропадського до всього українського народу» від 29 квітня, останнім — «Постанова Ради Міністрів Української Держави про складення повноважень» від 14 грудня. Всі ці документи вичерпно, в принципі, висвітлюють основні напрямки — усього їх близько 30 — державотворчої діяльності Павла Скоропадського та його «команди».
Придивімося до цих документів уважніше. Це варто зробити ще й тому, що більшість цих документів уперше запроваджена до наукового обігу, хоча основні з них були оприлюднені ледь не 20 років тому (в т. ч. автором даної розвідки). Важливо розуміти, що вищезазначені 243 нормативні акти було ухвалено за 229 днів перебування гетьмана при владі. Багато це чи мало? Оцінити це кожен може сам, якщо візьме до уваги таку, наприклад, статистику. Депутати IX складу Верховної Ради України, обрані на позачергових виборах 21 липня 2019 р. впродовж вересня—грудня, тобто за 122 календарні дні, ухвалили аж 94 (6,7%) законопроекти та 267 (17,9%) законів[118]. І це — за наявності однопартійної більшості, яка працювала в так званому «турборежимі»!
Принципово важливим кроком стало визначення порядку ухвалення нових законів в УД. Особливості законодавчої процедури (за Анастасією Івановою) були такими:
— закон набував сили лише після ухвалення Скоропадським,
— можливість подолання його вето та ухвалення закону іншим органом не передбачалися,
— законодавцем виступав орган виконавчої влади — Рада Міністрів,
— ситуативні або індивідуального характеру питання могли розв’язуватися законами, а загальнообов’язкові — регулюватися постановами,
— на відміну від порядків доби УНР, при розробленні проектів законів використовувалися і юридична мова, і юридична термінологія.
Революційною новацією, як на нашу думку, стало те, що законопроекти спочатку готувалися російською мовою, потім перекладалися на українську, але української правничої термінології на той час не було і бути не могло. Для того, аби подолати це протиріччя, заснували комісію по виробленню української правничої термінології[119].
Рада Міністрів Української Держави. Загальний огляд діяльності
Для того, аби уявити масштаб та характер діяльності уряду УД (далі — РМ УД), звернімося до протоколів його засідань.
Дякувати Богу та сумлінню працівників архіву, який колись називався Центральним державним архівом Жовтневої революції, а тепер — Центральним державним архівом вищих органів державної влади та управління України, ці документи у вигляді оригіналів та засвідчених або незасвідчених копій, в ідеальному стані зберігаються у фонді 1064, опис 1. Там з ними може ознайомитися кожен бажаючий. Для їх відома, а також задля задоволення цікавості читачів повідомляю: таких протоколів (до речі, писалися вони українською та російською мовами) нараховується:
— травень — 15 (розглянуто 100 питань порядку денного),
— червень — 21 (164 питання),
— липень — 23 (184 питання),
— серпень — 27 (202 питання),
— вересень — 18 (142 питання),
— жовтень — 13 (89 питань),
— листопад — 22 (221 питання),
— грудень — 5 (розглянуто 54 питання порядку денного).
Про частину рішень Ради Міністрів Української Держави (наприклад, по доповіді голови РМ про інструкцію представникові українського уряду в Одесі від 3 червня) ми, можливо, ніколи не дізнаємося. Адже вони записувалися до такого собі «Окремого таємного журналу», слідів якого все ще не виявлено.
Загалом збереглися і доступні протоколи як мінімум 144 засідань[120], на яких міністри спромоглися розглянути та ухвалити рішення принаймні щодо 1156 питань державного життя.
Задля задоволення можливої цікавості пошуковців повідомляю: головував на засіданнях від 2 травня і до 6 серпня голова РМ Лизогуб. 6 серпня вперше разом із прем’єром співголовував Василенко. До нього права головуючого перейшли 16 серпня. У вересні—жовтні роботу уряду знову очолив Лизогуб, але в окремі дні його обов’язки по черзі виконували Василенко, Кістяківський та Ржепецький.
Листопадові протоколи свідчать: від 8 числа поточну роботу уряду організовував Ржепецький і подеколи Гербель (16, 26 та 28 листопада). Саме Гербель провів 4 з 5 засідань уряду в грудні, а останнє, 11 грудня, відкрив та закрив Ржепецький.