ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло

Спершу невелика група з двадцяти учнів на уроці історії швидко розрослася до понад ста палких прибічників «Третьої хвилі». Учні перейняли завдання, зробивши його своїм власним. Вони видавали особливі членські картки. Декого з найуспішніших учнів попросили покинути заняття. Нова авторитарна група висловлювала захоплення й ображала колишніх однокласників, коли тих виводили з класу.

Потім Джонс зізнався своїм послідовникам, що вони належать до загальнодержавного руху, що має на меті відшукати учнів, які прагнуть боротися за політичні зміни. Він сказав їм, що вони — «елітарна група молодих людей, яких обрали допомогти в цій справі». На наступний день запланували віче, де кандидат на пост президента мав по телебаченню заявити про створення нової програми молоді «Третьої хвилі». Понад двісті учнів заповнили шкільний зал і з нетерпінням очікували цього оголошення. Радісні члени Хвилі, вбрані у білі сорочки-уніформи зі зробленими вдома нарукавними пов’язками, розвісили плакати по всьому залу. Кремезніші учні охороняли входи, друзі вчителя, вдаючи репортерів і фотографів, кружляли серед маси «справжніх прихильників». Було увімкнено телевізор, і всі чекали й чекали важливого оголошення щодо подальшого загального маршу парадним кроком уперед. Вони скандували — «Сила в дисципліні!».

Замість оголошення вчитель увімкнув фільм про з’їзд НСДАП в Нюрнбергзі. Історію Третього рейху показали у моторошних картинах. «Кожен мусить визнати свою провину — ніхто не може стверджувати, що в жоден спосіб не брав участі». Це був останній кадр фільму і кінець симуляції. Джонс пояснив усім зібраним учням причину проведення симуляції, що зайшла значно далі, ніж він спершу очікував. Він сказав, що новим гаслом для них стане: «Сила в розумінні». І закінчив висновком: «Вами маніпулювали. Ваші власні бажання завели вас туди, де ви зараз перебуваєте».

У Рона Джонса виникли проблеми з адміністрацією: батьки виключених із групи учнів подали скаргу, що новий режим ображав і погрожував їхнім дітям. Проте він дійшов висновку, що для багатьох молодих людей це був важливий життєвий урок, де вони особисто пересвідчилися, як легко їхня поведінка може радикально трансформуватися через покірність впливовому носієві влади в подібних до фашизму умовах. Згодом у своїй статті про «експеримент» Джонс зазначив «за чотири роки мого викладання в школі Кабберле ніхто і ніколи не зізнався, що брав участь у віче “Третьої хвилі”. Це було чимось таким, що ми всі хотіли забути». (Через кілька років після звільнення зі школи Джонс почав працювати в Сан-Франциско з учнями, які потребували спеціальної освіти. Потужна документальна вистава під назвою «Хвиля» про симуляцію нацистського досвіду продемонструвала деякі аспекти трансформації добрих дітей у псевдо-Гітлерюгенд[285].)