Студії з української етнографії та антропології
- Автор: Вовк Федор Кондратьевич
- Год: 1995
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Студії з української етнографії та антропології». Краткое содержание книги:
Прилетіла сова,
Сіла собі на покуті У червоних чобіточках.
Не кишкайте, не полохайте,—
Нехай собі привикає,
Хліба-соли поїдає Та додому не тікає.
(Чуб., № 1246 та ин.).
У гуцулів, коли молода сідає до столу, їй дають хлопчика, якого вона мусить посадовити собі на коліна, щоб перша дитина в неї була також му-жеської стати 204. Після того дружко, взявши трохи сиру в хустину, стає на лаву чи на ліжко і вдає, що він наймає робітників на службу молодій, він дає кожному з них на задаток шматочок сиру і відзначає вуглиною на сволоції05.
Найчастіше, однак, просто приводять молодих до хати та садовлять їх на посаді. Тоді хор співає:
Циіт калиноньку ломить.
Сон головоньку клонить,
Підіте, постеліте.
Спатоньки положіте...
Стелимо дві подушки,
Де ляже дві душки.
Спіте, дітоньки, чутко.
Бо трете буде хутко.
(Чуб., № 1265, 1274 та ин.).
В нншій пісні хор звертається до матері молодого:
Приїхала молодая, мати,
Де ми її положимо спати.
Положимо на печі, то на печі душно.
На припічку важко, а на землі блохи;
Виведемо її до комори трохи
Дружко га сваха заходжуються слати шлюбну постіль, і це мусить бути конче в коморі. Тільки в граничних повітах на сході України (на Катери-нославщині та в її далеких півпічио-західніх околицях Городенщин.і та почасти Сідлеччина) звичай одступає від загального правила. В першозга-даних місцевостях кладуть молодих в самій хаті чи в сусідів, і в останньому випадку їх приміщують у повітці чи в клуні. Треба вважати, що цей останній спосіб заховує в собі найвірніше риси архаїчного шлюбу, бо тоді шлюбне ліжко знаходиться не тільки поза хатою, де живуть люде (цього виразно дотримують майже скрізь) їп7, але ще й біля току, де молотять збіжжя. Цей факт має спеціальне значення, і ми постараємося дати йому пояснення в нашій праці. А щодо звичаю класти спати молодих поза хатою, то це дуже добре пояснюється наподобленням переховування молодого подружжя, як то мусілн робити, коли умикали молоду та боялися здогону. В Сідлеччині заховався звичай потай заводити молодих до призначеної для них комори. З комори мусить бути, по змозі, забрано все, що в ній складається, так щоб у ній не було нічого, крім ліжка. Дружко приносить з клуні куль соломиг08. Иноді він кладе також сніп збіжжя під подушку. Свахи та ще хто-небудь з бояр стелють цю солому на підлозі чи на ліжку, вкривають її рядном та кладуть килим чи кожушину, що має бути за ковдру. Иноді стелють постільні речі, що їх привезла з собою молода, але завше на соломі. На Поділлю для молодої кладуть солому та подушку, а для молодого кілька полін та великий камінь, що має бути йому за подушку2911. Тим часом свашки співають:
Ой хто буде спати,
Будем йому та постіль слати:
Соломки в головку.
М А Максимович. Збірка невиданих весільних пісень. № ЗО та 16. Завдяки нашому землякові проф М Л^агоманову ми дістали до нашого розпорядження цей рукописний дуже цінний збірник
У великоросів, у оренбурзьких козаків шлюбну постіль також ставлять у шопі. повіті чи в літній кухні (Помомаревъ. Обрядиый обычай. «Сѣверный Вѣстмп», 1890, VI. 66-67).
^ Потебня, О мнфичсскомъ значеній нѣкоторыхъ обрядовъ, 74—75
Чубинскій. Труды wen.. IV, 629 «В місцевості Шартреи (Chartrain) у Франції в ліжко насипають рубайсь го кінського волосу та шпильок, в найвищому товаристві чинили такі дитинства (Ed. du Méril, op. cil.. 69). У Нормандії молодий мусів іти по сходах до кімнати задом, молитися перед віником тощо (ibid) «Nel Canavese usano assodarlo (il letto) e rendeiio semodo col mettere sotto I lenzuoli e і materassi patate, rape, pannocchi di meliga» тощо (A. de Gubernatis, op. cit.. 231)
Сіния під колінця,
А м'яти під п’яти.
Щоб було м’ягко спати.
(Чуб., N) 1266).
Подібні, більш-менш грубі неприємності практикуються також тепер у слав'ян, особливо у болгарїв (Чолаков, op. cit., 24—25; Любеновъ, Баба-Era, 71). Ці речі, без сумніву, походять від часів початків індивідуального шлюбу, коли молодий мусів зводити рахунки з иншими чоловіками свого роду, як ми це побачимо далі. В головах ставлять образ, кладуть хліб та сіль. В деяких місцевостях кладуть також під подушку хліб та сир *10.
Коли все готове, дружко звертається до старостів, шоб благословили: «Панн старости та підстарости! Благословіть молодих на упокой повести». Благословення дають тричі, і тоді дружко з піддружим та старостами веде молодих за кінці хустини до комори. Одна з свашок несе меч2", що його передала їй світилка, а світилка негайно відходить, бо з того часу, як поїзд вступив до хатн молодого, жадна дівчина не сміє бути на весіллі. Це цілком зрозуміле; як ми це вже спостерегли, цілий весільний ритуал, разом з піснями, що досі був такий урочистий та пересякнутий релігійним характером, зміняє свою форму з моменту від’їзду молодої з батьківської хати; пісні, хоч І заховують увесь час урочистість та релігійні почуття, разом Із тим набирають з цієї хвилі вакхічного та еротичного характеру, який дедалі все посилюється та досягає максимуму в момент відходу молодих на шлюбну постіль. Як ми це побачимо далі, це не можна вважати за наслідок невтрима-ности, до якої вдаються люде, підбурені алкоголем; навпаки, в цьому можна розпізнати безсумнівні сліди примітивного культу, що до нього належить цілий цей ритуал.