Повітряний замок, що вибухнув

— Ми, в усякому разі, можемо встановити сигналізацію, яка буде працювати, — саркастично сказав Арманський. — Проблема в тому, що нічного часу найближча машина у нас перебуває в центрі Накки. В разі екстреного виклику вона прибуде хвилин за тридцять. Якщо ми візьмемося до цієї роботи, мені доведеться віддати ваш будинок підрядчикові. У нас є договір про співпрацю з одним місцевим охоронним підприємством з Фісксетри, яке, за сприятливих обставин, може дістатися до вас за екстреним викликом за десять хвилин.

— Це краще, ніж НІП, вони взагалі не з’являються.

— Хочу вас проінформувати про те, що це родинне підприємство, що складається з батька, двох синів і двох двоюрідних братів. Вони греки, хороший народ, батька я знаю вже багато років. Вони працюють приблизно триста двадцять днів у році. Про ті дні, коли вони не зможуть працювати через відпустки або щось інше, вам повідомлятимуть заздалегідь, і тоді доведеться розраховувати на нашу машину з Накки.

— Мене це влаштовує.

— Я пошлю до вас працівника сьогодні в першій половині дня. Його звуть Давид Русин, і він уже в дорозі. Він проведе аналіз ситуації. Якщо вас не буде вдома, йому знадобляться ваші ключі і дозвіл на дослідження будинку від підвалу до горища. Він сфотографує будинок, ділянку та околиці.

— Зрозуміло.

— Русин має великий досвід, і ми подамо вам пропозиції щодо заходів безпеки. План буде готовий через кілька днів. До переліку послуг увійде сигналізація на випадок нападу, протипожежна безпека, евакуація і захист на випадок вторгнення.

— Добре.

— Ми хочемо також, щоб у разі надзвичайного випадку ви знали, що вам слід робити протягом тих десяти хвилин, поки до вас добиратиметься машина з Фісксетри.

— Так.

— Сигналізацію ми встановимо вже сьогодні надвечір. Але потім треба буде підписати контракт.

Закінчивши розмову з Драґаном Арманським, Еріка зрозуміла, що проспала. Вона взяла мобільний телефон, зателефонувала відповідальному секретарю редакції Петеру Фредрікссону, пояснила, що поранилась, і попросила його скасувати нараду о десятій годині.

— Ви погано себе почуваєте? — спитав він.

— Я розрізала ногу, — відповіла Еріка. — Придибаю, як тільки зможу.

Спершу вона сходила до вбиральні, що примикала до спальні. Потім наділа чорні брюки і позичила у чоловіка тапочку, в яку поміщалася забинтована нога, вибрала чорну блузу і прихопила жакет. Перш ніж витягнути з-під дверей спальні гумову заглушку, вона озброїлася балончиком із сльозоточивим газом.

Еріка повільно пройшла через будинок і увімкнула кавоварку. Снідала вона за кухонним столом, весь час прислухаючись до навколишніх звуків. Якраз коли вона наливала собі другу філіжанку кави, у двері подзвонив Давид Русин з «Мілтон сек’юриті».