Повітряний замок, що вибухнув

— Як довго ви вже займаєтеся спортом? — поцікавився він.

— З підліткового віку.

— І скільки годин на тиждень ви приділяєте тренуванням?

— Дві години на день. Інколи три.

— Навіщо? Тобто я розумію, навіщо люди займаються спортом, але…

— Ви вважаєте, що це забагато?

— Навіть сам не знаю, що мав на увазі.

Вона усміхнулася, і, схоже, його питання її зовсім не розсердили.

— Можливо, у вас викликає відразу вигляд дівчини з розвиненою мускулатурою, вам це здається нежіночним і непривабливим?

— Зовсім ні. Вам це чомусь личить. Ви дуже сексуальні.

Вона знову заусміхалася.

— Я зараз знижую навантаження. Десять років тому я серйозно займалася бодибілдингом. Було здорово. Але тепер мені треба дотримуватись обережності, щоб м’язи не перетворилися на жир і я не стала гладкою. Тому зараз я займаюся силовими вправами раз на тиждень, а решту часу присвячую бігу, бадмінтону, плаванню тощо. Це більше відпочинок, аніж серйозні тренування.

— Ясно.

— Я займаюся спортом, тому що це приємно. Звичайне явище для любителів посилених тренувань. Тіло виробляє певні гормони, і ти потрапляєш у залежність. Досить перестати щодня бігати, як настає майже ломка. Зате коли віддаєшся цілком, ловиш неймовірний кайф і почуваєш себе просто чудово. Це майже так само класно, як гарний секс.

Мікаель засміявся.

— Вам би варто було почати тренуватися, — сказала вона. — У вас на талії забагато зайвого.

— Я знаю, — погодився він. — Мене постійно мучить совість. Іноді я спохвачуюся, починаю бігати і зганяю кілька кілограмів, а потім поринаю в яку-небудь справу, і в найближчі місяць або два у мене не залишається часу на спорт.

— Останні місяці ви були досить зайняті.

Він раптом став серйозним, потім кивнув.

— За останні два тижні я багато всього про вас прочитала. У пошуках Залаченка і Нідермана ви обставили поліцію на кілька кінських корпусів.

— Лісбет Саландер діяла швидше.

— Як вам вдалося відшукати їх в Госсеберзі?

Мікаель знизав плечима.

— Звичайне розслідування. Нідермана знайшов не я, а відповідальний секретар нашої редакції, або теперішній головний редактор, — Малін Ерікссон. Їй удалося вийти на нього через реєстр акціонерних товариств, оскільки він входив до правління фірми Залаченка «КАБ».

— Зрозуміло.

— Чому ви почали працювати в СЕПО? — спитав він.

— Хочете вірте, хочете ні, але я така старомодна, що є прихильницею демократії. Я вважаю, що поліція необхідна і що демократія потребує захисту. Тому я дуже пишаюся тим, що працюю у відділі охорони конституції.

— Отакої, — мовив Мікаель Блумквіст.

— Ви не любите Службу державної безпеки.

— Я не люблю організації, не підвладні нормальному парламентському контролю. У цьому закладена можливість зловживання владою, незважаючи на те, якими б хорошими такі організації не були. Чому вас цікавить антична релігія?

Вона звела брови.

— Ви читали книжку з такою назвою, сидячи у мене на сходах.