Любов дика та прекрасна
- Автор: Смолл Бертрис
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
- ISBN: 978-617-12-4109-1
- Переводчик: Наталья Третьякова
- Жанр: Исторические любовные романы
Электронная книга - «Любов дика та прекрасна». Краткое содержание книги:
У стіні навпроти ліжка й праворуч були ще одні двері. Відчинивши їх, Марія промовила:
— Ваша ванна, синьйоро графине.
Очі в Кат розширилися. Стіни й долівка були викладені надзвичайно красивими блакитними кахлями, а посеред кімнати розташовувалася велика, заглиблена в підлогу мармурова ванна, схожа на мушлю, оздоблена з одного боку фігурками золотих рибок.
— Погляньте, мадонно, — захоплено мовила Марія. Вона нахилилась і покрутила одну з трьох золотих рибок. У ванну потекла вода.
— А коли хочете спорожнити її… — Вона не доказала, замість цього потягла вгору середню рибинку. — Бачите? Чи ж не чудово? Останнім власником цього будинку був крамар із Туреччини. Вони купаються значно частіше, ніж нормальні люди, та то байдуже.
— А як вода нагрівається? — запитала Кат.
— У порцеляновому барильці, під яким завжди горить слабкий вогонь.
— Погляньте лишень, Сьюзен, Мей! Оце дивовижа! Вам більше не доведеться тягати відра з водою! Можете підготувати для мене ванну просто зараз! Лорд Босвелл незабаром буде тут!
І доки Кат хлюпалася в напахченій воді, Коналл через пагорби проїхав за молодим садівником кілька миль до ще однієї великої вілли, добре схованої серед дерев. Тут садівник зупинився й указав на будинок.
— Ну, ходімо, — мовив шотландець.
— Ні, синьйоре капітан. Я не піду далі. Якщо вона дізнається, що я прийшов, щоб допомогти забрати в неї її чоловіка, вона прокляне мене!
— Хто? — Коналл був спантеличений.
— Відьма!
— Яка відьма?
— Графиня ді Лікоза. Це її будинок. Лорд Босвелл — її коханець.
Коналл на мить замислився. Що ж… тому чоловікові треба було якось жити. Та й до всього він не примчав на віллу щоб зустріти жінку яку присягався кохати. Коналл узагалі гадав, що вони зустрінуться десь на півдорозі між Римом та Неаполем. А потім він згадав, про що розповів їм посильний. Він не передав листа в руки лордові Босвеллу, бо того не було на віллі. То, може, граф узагалі не одержав повідомлення? Тим-бо й ба! Авжеж! Типова жіноча витівка!
— Чекай на мене тут, — наказав Коналл знервованому садівникові і, підостроживши коня, попрямував далі. Він доїхав без жодних перешкод. Діставшись до будинку, побачив, що у вікнах горить світло. Зіскочив із коня й постукав у двері. За кілька хвилин їх відчинив шафар і зверхньо поглянув на капітана.
— Мені потрібен лорд Босвелл.
— Вибачте. Його не можна турбувати. Що йому переказати?
— Я капітан Mop-Леслі, добродію, — сказав Коналл, відпихаючи церемонного слугу вбік. — І я таки потурбую лорда просто зараз! Босвелла! Босвелла мені! Босвелл! Босвелл!
Десь нагорі в будинку грюкнули двері, і на сходах з’явився Френсіс Стюарт-Гепберн. Він стрибав униз, тримаючи напоготові меч. Босвелл підійшов до Коналла, уважно придивився до нього.
— Коналл? Коналл Мор-Леслі?
— Так, мілорде.
Обличчя графа осяяла усмішка, і він вільною рукою схопив руку Коналла.
— Господи, друже! Яка радість тебе бачити! Що ти тут робиш?
— Ви не одержали повідомлення, що його передали вам кілька тижнів тому?
— Ні. Ти певен, що твій посильний тут був?
— Так, мілорде, був. Йому сказали, що вас немає вдома, але це повідомлення обіцяли передати вам одразу ж після вашого повернення.
— Коналле, я кілька місяців стовбичив тут, удома. — Раптом обличчя графа зблідло. — Кат! З нею все гаразд?
Коналл полегшено зітхнув.
— Так, мілорде, з нею все гаразд, але вона вже не може вас дочекатися. Графиня готова прийняти вас, ваша світлосте, на віллі «Золота риба».
— Що?!
— Так, сер! Вона вже на вас чекає. І якщо у вас тут немає нічого особливо цінного, кличте вашого Анґуса та їдьмо!
Френсіс Стюарт-Гепберн повільно всміхнувся до Коналла Мор-Леслі.
— А що тут може бути цінного, друже? Анґусе! До мене!
Аж раптом угорі на сходи вигулькнула одна з найвродливіших жінок, яких Коналлові доводилося зустрічати. Вона легко, мов кішка, збігла сходами донизу й глибоким голосом протуркотіла: