Любов дика та прекрасна
- Автор: Смолл Бертрис
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
- ISBN: 978-617-12-4109-1
- Переводчик: Наталья Третьякова
- Жанр: Исторические любовные романы
Электронная книга - «Любов дика та прекрасна». Краткое содержание книги:
Вона дісталася своєму чоловікові незайманою, але хутко знудилася любощами з ним — народивши двох синів, повіялася з коханцями. Альфредо ді Лікоза, будучи чоловіком витонченим і терплячим, допоки його дружина хоча б удавала, що в них усе гаразд, заплющував очі на її походеньки. Урешті-решт він теж мав коханок. До того ж Анжела виявилася ненаситною, а він був уже далеко не молодий. Альфредо не заперечував, навіть коли Анжела приводила коханців додому, аби лише привід для цього знайшовся слушний. Звичаю пристойності завжди слід додержуватися.
Френсіс Стюарт-Гепберн увійшов у дім Альфредо ді Лікоза цілком пристойно. З Франції він поїхав до Іспанії, але, відчувши, що інквізиція наступає йому на п'яти, попрямував до Неаполя зі своїм слугою Анґусом. Він мав рекомендацію від друга короля Іспанії для графа ді Лікоза, який радий був прихистити його. Те, що лорд Босвелл має стати коханцем графині, було цілком очевидним. Френсіс цінував жіночу красу, а Анжела ді Лікоза була достоту вродливою жінкою.
Струнка, мов тополя, вона мала витончені пружні конусоподібні перса й таку тонку талію, що чоловік міг обхопити долонями. Шкіра в неї була білосніжна, навіть на щоках. Очі — подібні до нічного неба, безмежно глибокі, з добре окресленими високими бровами. Довге пряме волосся, чорне із синіми переливами, сягало нижче від колін.
Коли хотіла, вона була чарівливою жінкою, і з чоловіками саме такою зазвичай і була. Інших жінок вона просто терпіла або взагалі не помічала. Не надто добре освічена, писати й читати, проте, сяк-так уміла. Її навчали бути прикрасою, а це їй вдавалося просто чудово.
У графі Босвеллі Анжела ді Лікоза бачила дотепного чарівного освіченого чоловіка, невситимого в ліжку. А Босвелл, який відчайдушно намагався стерти з пам'яті свою єдину любов, не проти був побути Анжелиним полюбовником, доки йому це не набридне.
Він не вдавав із себе святенника, і йому треба було якось жити. Кат пропонувала йому всі свої статки, коли він від'їжджав із Шотландії, але Босвелл не погодився взяти в неї навіть пенні. Вона страшенно гнівалася через ту його безглузду гордість, адже розуміла, що гроші могли б убезпечити його. А в тих, ким цікавився лише мимохідь, Френсіс не цурався брати грошенята. Такий уже він був чоловік.
Уявивши коханого в обіймах іншої жінки, Кат щодуху помчала далі з Марселя. Проминувши Тулон, загін проїхав уздовж узбережжя до Монако, де графиня провела лише одну ніч у звичайній таверні, відмовившись від запрошення принца кілька днів відпочити в його палаці. Потім подорожні дісталися до Генуї й через Тоскану до Рима. Коналл змусив її зупинитися в Римі й кілька днів відпочити.
— Господи, жінко, — вигукнув він, — мої люди просто не переживуть такого поспіху! Граф знає, що ви їдете до нього. Тож доки ми туди дістанемося, він позбудеться тієї хвойди!
Кат була виснажена, під очима в неї залягли темні синці. Вона проспала два дні, а зустрічаючи третій вечір у Римі, сказала Коналлові:
— Виїжджаємо завтра. Я хочу дістатися до Неаполя за три дні.
— Сьогодні зранку я відіслав уперед половину людей із каретами, — мовив він. — Сьюзен і Мей також із ними.
— А я не могла зрозуміти, куди поділися мої дівчатка. Думала вже, що їх спокусили якісь чорноокі молодики.
Коналл пирснув.
— Навряд чи. Це, зрештою, братові дочки, і мені б не хотілося відповідати перед Г’ю, якби з ними сталося щось недобре.
— Шкода, Коналле, що ти не мав цих благочестивих думок, коли весело розважався з дочкою іншого чоловіка, — відповіла Кат із пустотливими блискітками в очах.
Він сердито зиркнув на неї.
— Ви впевнені, що зможете встати й зібратися в дорогу вдосвіта? — запитав він.
— Так, — процідила вона у відповідь. — А ти цього разу спатимеш сам, Коналле?
Він розсміявся.
— Годі вже, дівчисько! Ох і й гострий же язичок ховається у вашому гарненькому ротику! Я прокинуся вчасно. Аби ви встали!