Крига. Частини ІII–ІV

Замкнуті, замкнуті, а це єдині двері, добре Ур’яш обрав приміщення, ніхто не побачить крізь стіни, а вікон губернаторський палац, звісно, не має, зрештою, яка від них користь, тут же провалля унизу. Кóпнулося плювальницю, вона задзеленчала об мороскло; кóпнулося ніжку дивана, засичалося від болю.

Замкнув, пішов повідомити Шульца, почекають, аж бал закінчиться, тоді пришлють своїх головорізів, або й жандармів, заздалегідь умовлених під якимось приводом: так справа й закінчиться. Проклинаючи під носом без ладу й складу, висмикнулося з-за пояса Ґросмайстера, розгорнулося церату. Чорний револьвер зблиснув холодною веселкою у білій руці.

Прикусилося зубами цигару. Отож, від самого початку це була помилка, не слід було сюди приходити. Що сталося, — а те сталося, що тепер Шульцові байдуже до Батька Мороза, такі, мабуть, накази прийшли, що нічим йому вже не допоможуть жодні переговори з лютими, ба навіть сама присутність тут Сина Мороза, мабуть, для губернатора компромітуюча, адвокат Кузьмєнцев щось передчував, адже запрошення прийшло внаслідок махінацій Побєдоносцева, щось тут із самого початку не пасувало, але як простій людині встигнути за обертанням шестерень Держави, як проникнути в думки царя-Бога, — не проникнеш. Перевірилося тунґетитовий набій у барабані, відтягнулося курок-скорпіон. Вистрелити в мороскляну підлогу? (Далеко унизу, під ногами, вирувала над нетрями спіральна хмара снігу). У кращому разі не випадеться, ламаючи негайно шию, — але зате з усією певністю замерзнеться упродовж кількох хвилин. Вистрелити в двері? А коли Ур’яш поставив когось за ними? Ну, то, може, в стіну? Поглянулося на шафу з експонатами, й нарешті ориґінальна ідея заторохтіла під черепком.

Рами, решітки й свічники були крижлізні, із студіні з високим умістом вуглецю. Уклалося їх уздовж внутрішньої стіни, у найдальшому від дверей місці, розсунувши меблі у боки. Втискалося дроти під дерев’яну обшивку, вбивалося канделябри у стіни, стукаючи руків’ям Ґросмайстера в холодний метал. Бо нічого не дасть саме лише заморожування стіни; стіну треба розсадити, а це може зробити тільки мороз, напираючи матерією, тобто кригою. Чернородки послужать основною контратермічною масою. З іншого боку, якщо тепло удару обертається у контратермічному матеріалі в мороз, то яким чином такий матеріал поведеться від удару морозом? Віддасть тепло? Адже тунґетит світиться під тьмітлом. Але як це перерахувати, в якій шкалі — таку контртеплову хвилю? Ідучи через тунґетит, відверталося б кожен атом: холодніше — тепліше — холодніше — тепліше — холодніше… Чи саме це розтрощило лютого? Але ж тунґетит ніколи не нагрівається, тим більше на морозі. Можливо, існують такі специфічні крижлізні студіні, наприклад, нікелю, що використана для виготовлення Ґросмайстера, — вона мусить гасити тунґетитовий холод у конструкції ударника й дула… Намагалося відтворити у пам’яті-непам’яті подробиці випадків на станції Зима, цілу модель отого морозовибуху. Куди поцілила куля, як увійшов на крижлізні рейки мороз. І що писав доктор Вольфке у своїх висновках про досліди в робітні при студниці. Скраплення і затвердіння повітря… Тунґетитовий молоточок інженера Іртеймa стукає у термометричні коваделка… Теплова надпровідність… Скупчилося усі чернородки в одну чорну піраміду, від неї крижлізне риштування відходило вздовж стіни лабіринтовими звивинами, обплутаними плющем, ніби електричне коло, змонтоване із барокового окуття. Відійшовши у протилежний куток, за диван, прицілилося з Ґросмайстера. Уся установка, коли на неї дивилося одним оком крізь ящір-цівку і ріг-мушку, нагадувала вівтар якогось язичницького культу, — а може, місцеві дикуни будують собі такі…