ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло
- Автор: Зимбардо Филипп Джордж
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Yakaboo Publishing
- ISBN: 978-966-97633-6-5
- Переводчик: Любомир Шерстюк
- Жанр: Психология
Электронная книга - «ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло». Краткое содержание книги:
Коли ви переходите до ще небезпечніших рівнів, з кімнати учня не чути жодного звуку. Мабуть, він знепритомнів, або й гірше! Ви у відчаї і хочете припинити, але жоден аргумент не переконує дослідника перервати експеримент. Вам кажуть дотримуватися правил і продовжувати ставити запитання і вмикати зворотній зв’язок на відповіді.
Тепер уявіть усю свою поведінку в ролі вчителя. Я переконаний, що ви скажете: «Неможливо, аби я так повівся!». Вочевидь, ви би запротестували, збунтувалися і залишили експеримент. Ви ніколи б не продали душу за чотири бакси! А якби ви справді пройшли весь шлях, усі 30 рівнів електричних ударів, а експериментатор вимагав би натиснути важіль з написом «XXX» ще двічі додатково — для ліпшого вимірювання, ви точно зрозуміли би, у що вляпалися. Ні, прошу пана, ні за що, ви грюкнете дверима! Я правий? Тож як, на вашу думку, ви поводитиметеся — скільки важелів натиснете, перш ніж відмовитися? Як далеко зайде пересічна людина з маленького містечка?
РЕЗУЛЬТАТИ, ПЕРЕДБАЧЕНІ ЕКСПЕРТАМИ
Мілґрем описав свій експеримент сорока психіатрам, і попросив їх оцінити відсоток громадян США, які дійдуть до 30-го рівня експерименту. В середньому вони передбачили, що це зробить менш ніж 1%, зазначивши, що поводитися так жахливо можуть лише садисти, а більшість людей відмовляться від участі на десятому рівні — 150V. Ці фахівці з людської поведінки страшенно помилялися. По-перше, вони не звернули уваги на ситуативні детермінанти поведінки в описі процедури експерименту. По-друге, через психіатричну освіту вони занадто концентрувалися на внутрішніх диспозиціях учасників, ігноруючи ситуативні чинники. Вони припустилися засадничої помилки атрибуції!
ПРИГОЛОМШЛИВА ПРАВДА
Насправді, в експерименті Мілґрема до максимальної потужності струму 450V доходило двоє із кожних трьох учасників (65%). Переважна більшість людей, «вчителів», ударяли струмом свого «учня-жертву» знову і знову, попри дедалі розпачливіші прохання зупинитися.
А тепер розв’яжіть таку головоломку: скільки осіб відмовилися продовжувати експеримент, коли потужність струму досягла 330V і в сусідній кімнаті запанувала тиша, тобто обґрунтовано припускали, що «учень» знепритомнів? Хто продовжував би у такій ситуації? Кожна розумна людина перервала б експеримент і відмовилася виконувати вимоги експериментатора й далі вдаряти людину струмом, чи не так?
Ось як один із «учителів» описав власну реакцію: «Я не розумів, що за фігня коїться. Я подумав: а, може, я вбиваю цього хлопця. Я сказав експериментаторові, що не відповідатиму далі за дослідження, і крапка». Коли ж експериментатор запевнив, що вся відповідальність на ньому, занепокоєний вчитель послухався й далі робив все до кінця[269].
Майже кожен, хто дійшов до цього рівня, вчинив так само. Як таке можливо? Якщо зайшли вже так далеко, то навіщо вони продовжували до жахливого кінця? Одна з причин надзвичайної покірності може бути пов’язана з тим, що «вчитель» не знав про інші наявні варіанти завершити експеримент, знав лише, що повинен слухатися експериментатора. Більшість учасників час від часу протестували, хотіли залишити експеримент, але дослідник не дозволяв їм цього, обґрунтовував і підштовхував продовжувати тестування нещасного учня. Зазвичай протест спрацьовує і ви можете вибратися із неприємної ситуації, але у випадку з безпристрасним експериментатором до нього не доходять жодні ваші аргументи. Він наполягає на продовженні. Ви дивитеся на генератор і усвідомлюєте, що найкоротший шлях — дійти до кінця з важелями струму. Кілька швидких натисків, без суперечок з експериментатором і без стогонів тепер вже тихого учня. Вуаля! 450V — найлегший спосіб припинити цей жах, і не треба вступати в конфлікт з авторитетом чи виправляти вже завдані жертві страждання. Все просто: кілька натискань — і ви вільні.
ВАРІАЦІЇ НА ТЕМУ ПІДПОРЯДКУВАННЯ
269
Т. Blass, The Man Who Shocked the World (New York: Basic Books, 2004).—C. 116.