Історія польсько-українських конфліктів т.3
- Автор: Сивицкий Николай
- Серия: Історія польсько-українських конфліктів #3
- Год: 2005
- Язык: украинский
- Год: ім. Олени Телыги
- ISBN: 966-7601-62-5
- Переводчик: Петренко Є
- Жанр: История
Электронная книга - «Історія польсько-українських конфліктів т.3». Краткое содержание книги:
Кожного, хто високо оцінив важливість і актуальність виходу в світ трьох томів книги Миколи Сивіцького «Історія польсько-українських конфліктів», просимо приєднатися до нашої сердечної вдячності п. Ярославі Барусевич та Дослідній фундації ім. О.Ольжича в СІЛА за сприяння у виданні цієї книги.
Уночі на 10 квітня ц. р. (Перемишльський повіт) банда приблизно з 200 осіб спалила близько 150 господарств, вбила понад 100 осіб, пограбувала худобу і все майно мешканців.
Уночі на 18 квітня ц. р. в гмінах Піскоровиці й Сенява банда «аківців» спалила 30 українських господарств, вбила 500 осіб, пограбувала багато худоби, майна і харчів.
Уночі на 20 квітня ц. р. в селі Черниє [Чернічин?] у Грубешівському повіті банда пограбувала 19 родин, забравши 15 корів, 10 коней, багато харчів і домашнє майно.
Подібні випадки були і в багатьох інших повітах.
Уночі на 23 березня у селі Гродек (Грубешівський повіт) банда з 20 осіб напала на будинок, у якому перебували наші референти Кошук, Осперовська, Колодько і 3 солдати НКВД. Під час понадгодинного обміну вогнем був убитий солдат Шадрін.
27 березня ц.р. на дорозі Добужек — Тишівці були обстріляні під час їзди возом сержант Єрмаков і боєць Орєхов, які охороняли наших референтів у селі Добужек. Єрмаков був убитий, а Орєхов поранений.
2 квітня з Жукова до Завалля у Грубешівському повіті виїхали референт Дорошенко, командир взводу НКВД сержант Борисов і солдат Хаванов. Що з ними сталося, невідомо. На місце жоден не доїхав.
Уночі на 2 квітня в селі Дрогаєво (Перемишльського повіту) невідома банда напала на будинок, у якому перебували референт Омельченко і три солдати. Протягом чотирьох годин обстрілювали будинок і кидали гранати. Дім був цегляний, бандити не змогли його здобути і над ранок відійшли.
У Перемишльському повіті було ще чотири напади на наших референтів. Забрали документи, підготовлені для евакуації 75 господарств із села Середнє; 105 на першому етапі і 76 на другому з села Гнатковичі і 117 господарств із села Тречиця. У цій ситуації референти у гмінах Сенява і Адамів мусили перервати свою працю.
Маємо дані, що органи міліції і безпеки Польщі засмічуються реакційно-кримінальним елементом, який замість боротьби з злочинністю сам бере участь у пограбуваннях, організовує склади зброї і набоїв.
У кінці березня в Малицях (Грубешівський повіт) група міліціонерів із заступником повітового коменданта громадської безпеки Кравченком і заступником повітового коменданта міліції поручником Шелестом на чолі, перебуваючи під впливом алкоголю, жорстоко замордувала українців Прокопа Семенюка, Петра Семенюка і Теодора Семенюка.
Того самого дня у селі Модринець та сама група міліціонерів обстріляла з автоматів, а потім затримала нашого референта Омельченка. Після перевірки документів один з міліціонерів назвав Омельченка бандитом і побив його.
Уночі на 1 квітня у селі Вйонзовниця (Ярославського повіту) банда вбила 13 українців і пограбувала їхнє майно. У злочині брали участь заступник гмінного коменданта міліції Юзеф Ліхолат і міліціонери Юзеф Крук, Владислав Крук, Юзеф Свінський і Збишек Скошаровський. 12 квітня злочинці були заарештовані. (…)
У березні протягом дня у селі Задембці (Грубешівського повіту) поляки побили і пограбували Петра Шведа і Антона Романчука, які готувались до евакуації з Польщі. Заступник уповноваженого Грубешівського району Колесник звернувся у цій справі до районного представника польської сторони Дашкевича, який замість того, щоб намагатись повернути пограбоване майно, іронічно пояснив: «Радянська влада грабує поляків, які повертаються до країни, то тут поляки відшкодовують втрати на українцях, які повертаються».
Польська влада вислала на територію повіту каральну частину Війська Польського під командуванням підполковника Шопінського, який замість боротьби з бандами спалив Новий і Старий Любінці, пограбував худобу і майно з 700 господарств. Населення втекло до лісу. (…)
Для розгрому бандитських формувань у Польщі потрібні значні операції, бо польська влада н& спроможна ліквідувати ці банди.
Заступник Народного комісара внутрішніх справ Української РСР (—)Кальненко
Київ, 8 травня 1945 р. № 560/сн
Archiwum Ь. KCKP(b)U. - F.1. — Ор. 23. - Spr. 1471. - Ark. 51–61.
[Подальшого звіту не публікуємо, бо це — монотонний перелік, у якому змінюються тільки місце злочину, кількість і прізвища жертв.]
ЗВІТ ДЛЯ ХРУЩОВА
10 жовтня 1945 р.
Таємно
Голова Ради Народних Комісарів УРСР Тов. Хрущов Нікіта Сергеевич
Про грабунки і переслідування українського населення польським населенням у Польщі.
Українське населення, репатрійоване з Польщі до Тернопільської області на підставі Любельського договору, а особливо населення, яке прибувало у жовтні, приїжджало переважно зовсім без майна, без документів, а часто без одягу і взуття.