Історія польсько-українських конфліктів т.3
- Автор: Сивицкий Николай
- Серия: Історія польсько-українських конфліктів #3
- Год: 2005
- Язык: украинский
- Год: ім. Олени Телыги
- ISBN: 966-7601-62-5
- Переводчик: Петренко Є
- Жанр: История
Электронная книга - «Історія польсько-українських конфліктів т.3». Краткое содержание книги:
Кожного, хто високо оцінив важливість і актуальність виходу в світ трьох томів книги Миколи Сивіцького «Історія польсько-українських конфліктів», просимо приєднатися до нашої сердечної вдячності п. Ярославі Барусевич та Дослідній фундації ім. О.Ольжича в СІЛА за сприяння у виданні цієї книги.
У березні до Любачівського повіту направлена частина Війська Польського для боротьби з бандами УПА. Замість того, щоб воювати з бандами, вона спалила три українських села, розстріляла приблизно 150 осіб українського населення, забрала приблизно 500 коней і корів, конфіскувала все майно погорільців, яке було врятоване від вогню.
Незважаючи на те, що таких випадків є багато, боротьбу з бандитизмом ніхто не веде. Ми вже подали Польському Тимчасовому Уряду кілька відповідних листів (копія одного з них у додатку) з проханням про ліквідацію бандитських формувань і створення нормальних умов для евакуації українського населення. На жаль, Польський Уряд на це не реагує. Про поточні події регулярно інформуємо посла СРСР у Польщі тов. Лебедева.
Заступник Народного Комісара внутрішніх справ СРСР Полковник Державної Безпеки (—) Кальненко м. Люблін, 10 квітня 1945 р. № 0056
Archiwum Ь. KCKP(b)U. -F.1. — Ор. 23. - Spr. 1469. - Ark. 62–76.
ТЕРОР AK
Таємно
Секретар Центрального Комітету Комуністичної партії (більшовиків) України Тов. Д. С. Коротченко м. Київ
ЗВІТНИЙ ЛИСТ про евакуацію українського населення з Польщі і політичні настрої станом на 25 квітня 1945 р.
(…)
2. Політичні настрої
Ненависть між поляками і українцями зростає з кожним днем. У всіх повітах Польщі, охоплених евакуацією населення, зафіксовано масові підпали українських сіл, грабунки і вбивства українського населення.
Ставлення українського населення до евакуації в принципі є добрим, за винятком Любачівського, Ярославського, Перемишльського, Леського повітів і частково Грубешівського й Томашівського, у яких населення не хоче виїжджати. У цих повітах більшість становлять українці, з якими бандерівці проводили і надалі проводять антипереселенську роботу. Є навіть випадки, що забороняють переселення під загрозою репресій.
У лютому і березні 1945 року бандитські формування АК масово підпалювали українські села, грабували і вбивали населення. Внаслідок цих дій значно збільшилось надходження заяв на евакуацію. У лютому і березні 1945 року в Любачівському, Ярославському і Перемишльському повітах подали заяви 27 590 родин, тоді як протягом попередніх 5 місяців їх надійшло тільки 12 872 заяви.
У квітні кількість АКівських нападів зменшилась, і тому населення під різними приводами утримується від виїздів, а часто навіть забирає подані заяви. Населення з Любачівського, Ярославського і Перемишльського повітів виїжджає під натиском банд, щоб урятувати життя і рухоме майно.
У Леському повіті напади польських націоналістичних банд не загрожують, тут є дуже багато банд УПА, і весь повіт не переселяється. Подібна ситуація спостерігається у південно-східних і східних гмінах Грубешівського і Томашівського повітів.
У новостворених повітах — Горлицькому, Новосондецькому, Яслівському, де підлягає переселенню 60 800 осіб, живуть головним чином русини, так звані лемки, які є лояльними щодо Радянського Союзу і висловлюють бажання переселитись. Багато лемків пішло і продовжує йти добровольцями до Червоної Армії. Протягом короткого часу праці Переселенських комісій з цих трьох повітів надійшли заяви з проханням про виїзд від 3 560 родин, тобто 14 600 осіб, що становить 24 % загальної кількості русинів і українців на цій території. Антипереселенську пропаганду ведуть тільки священики і куркулі.
3. Ворожа діяльність АКівців
Кількість банд і їх склад збільшуються з кожним днем. (…) Протягом квітня, за неповними даними, відзначено такі наслідки терору стосовно українського населення:
Спалено господарств — 180
Пограбовано господарств — 139 Вбитих і поранених серед цивільного населення — 620 Пограбовано:
Коней — 7
Корів — 139
Здійснено нападів на наших працівників — 8
Ось характерні методи діяльності банд:
У перші дні квітня грубешівський уповноважений відіслав зі станції Гвоздово до станції Угнів транспорт переселенців, який конвоювали 10 солдатів ВП. Банда АК розібрала рейки, пограбувала майно 28 родин, забрала 3 коней, 18 корів і 4 людини. Що зробили з людьми — невідомо. Польські солдати не чинили опору діям банди, відповідно ніхто їх не чіпав.
10 квітня у селах Лазів, Бистре, Кустрава і Камінка (Білгорайський повіт) бандити забрали 84 корови, 30 коней, багато харчів і домашнього майна.