Історія польсько-українських конфліктів т.3
- Автор: Сивицкий Николай
- Серия: Історія польсько-українських конфліктів #3
- Год: 2005
- Язык: украинский
- Год: ім. Олени Телыги
- ISBN: 966-7601-62-5
- Переводчик: Петренко Є
- Жанр: История
Электронная книга - «Історія польсько-українських конфліктів т.3». Краткое содержание книги:
Кожного, хто високо оцінив важливість і актуальність виходу в світ трьох томів книги Миколи Сивіцького «Історія польсько-українських конфліктів», просимо приєднатися до нашої сердечної вдячності п. Ярославі Барусевич та Дослідній фундації ім. О.Ольжича в СІЛА за сприяння у виданні цієї книги.
Є відомості, що, крім банд АК, у пограбуваннях беруть участь поляки, переселені з західних воєводств України. Вони розглядають це як помсту за грабунки і знущання українських націоналістів.
Трапляються також випадки вбивств і замахів на наших працівників, серед яких — солдати Червоної Армії. Наприклад:
5 лютого 1945 року в селі Красне (Влодавський повіт) невідома банда викрала гмінного військового коменданта — лейтенанта Лєдньова, 2 міліціонерів, солдата комендатури і мешканця того ж села Володимира Маркова — візника військового коменданта.
6 лютого 1945 року у гміні Майдан Сопотський (Томашівського повіту) вбито військового коменданта гміни — гвардії капітана Данилова і двох солдатів з комендатури.
8 лютого 1945 року на дорозі Любича Крулевська — Майдан Сопотський (Томашівський повіт) вбито старшого лейтенанта Петрова і водія автомобіля, які проїжджали цією дорогою. Банда забрала автомобіль і втекла.
16 лютого 1945 року о 21.00 годині у селі Прухник (Ярославського повіту) до громадянина Промотовича увійшла банда АК приблизно з 30 осіб, побила господаря і нашого працівника Цимбала (тут мешкали наші працівники — Цимбал і Семенюк, які готували документи на евакуацію), пограбувала харчі та одяг господаря і наших працівників, спалила підготовлені до евакуації документи 130 господарств, після чого втекла.
26 лютого 1945 року в селі Зиндранова (Саноцький повіт) банда приблизно з 15 осіб напала на нашого референта у справах евакуації Півня і польського референта Бойка. Побила Бойка, а Півня роззброїла.
Подібні випадки зафіксовано також в інших повітах. (…)
А ось результати бандитської діяльності за станом на
1.03.1945 р.:
Спалено українських господарств — 23
Пограбовано українських господарств — 364
Забрано: 339 коней, 184 корови, 215 свиней
Вбито українців — 52
Поранених і тяжко потерпілих — 89 Убитих і поранених солдатів і офіцерів Червоної Армії — 65
Нападів на наших працівників — 20
У тому числі: вбитих — 1 пропалих безвісти — 1 поранених — 2
Незважаючи на такі явні прояви бандитизму, місцеві органи не борються з бандами. Українське населення не приходить до влади зі скаргами на цей бандитизм, бо знає, що ніхто на це не прореаіує. (…)
Заступник Головного уповноваженого Уряду УРСР у справах евакуації (—) Кальненко
Люблін, 5 березня 1945 р.
Archiwum Ь. KCKP(b)U. - F. № 1. — Ор. № 23. - Spr. № 1470. - Ark. 13–22.
ВТРУЧАННЯ ЧУЖОЇ ДЕРЖАВИ
До Прем'єра і Міністра закордонних справ
Польської Республіки
Пана Едварда Болеслава Осубки-Моравського м. Варшава
Пане Прем'єре!
Маю честь звернутися до пана з такою справою: У процесі реалізації договору, підписаного 9 вересня 1944 року в Любліні Польським Комітетом Національного Визволення і Українським Урядом про переселення польського і українського населення, відповідно, з західних воєводств УРСР до Польської Республіки і також з Польської Республіки до Української РСР, озброєні банди з колишніх частин АК (Армії Крайової) здійснили численні напади на уповноважених Українського Уряду, а українців, які переселяються, ці банди систематично тероризують.
Таким чином, за період евакуації — від жовтня 1944 року до 26 лютого 1945 року — спалено 23 і пограбовано 364 господарства українців, які переселяються, викрадено 339 коней і 184 корови, вбито 52 особи, поранено 89 осіб, вбито 55 офіцерів і солдатів Червоної Армії, які охороняли евакуйованих, здійснено 20 замахів на працівників районних переселенських комітетів, при цьому 1 референт убитий, 1 загинув безвісти і 3 було поранено.
Терористичні напади на переселенців і уповноважених Уряду УРСР особливо посилились після відходу частин Червоної Армії на захід. Ось деякі факти: [далі наводиться інформація про напади, описана у документах 75 і 46, яка тут буде пропущена].
7 березня 1945 року в селі Лубки (Бжозівського повіту) банда АК приблизно із 150 осіб повністю пограбувала українське населення. Під час грабунків 7 осіб убито і 7 поранено. Пограбоване майно банда вивезла на 250–300 возах. Усе українське населення розбіглося по навколишніх селах. Того самого дня на дорозі між селом Телятин (Грубешівського повіту) і станцією Холм бандити у мундирах Війська Польського пограбували транспорт евакуйованих з Телятина українців, забравши 5 корів і 6 возів з майном, 7 осіб захопили до лісу.