Грушевський, Скоропадський, Петлюра

Гутник Сергій Михайлович (Сруль Михелевич, роки народження та смерті невідомі). Уродженець м. Одеси, за віросповіданням православний. Освіта — вища юридична. Член конституційно-демократичної партії. У 1910—1912 рр. — управляючий Одеського відділення Сибірського торговельного банку, а в 1915—1917 рр. — юрисконсульт Одеського біржового комітету. Учасник з’їзду Конституційно-демократичної партії в Києві 8—11 травня, який підтримав курс на створення самостійної України та право членів партії обіймати посади міністрів. Один з ініціаторів «З’їзду представників промисловості, торгівлі, фінансів та сільського господарства» («Протофіс»), на якому 15—16 травня проголосив необхідність відходу від політики соціалістичних експериментів у промисловості. «Не треба лякатися слова «буржуазія», — заявив він, — тільки вона в силі повести край до відродження... Щоб перейти від теперішньої анархії й грабежів до нових умов, треба виконати велику державну роботу. У тій цілі треба змобілізувати всі творчі сили, треба дати нормальні умови для розвитку приватної ініціативи». Він пообіцяв делегатам знайти для промисловості кредит на комерційних основах, але заявив їм, що золото «потече не до ваших кишень, а спліднить життя всього українського народу». 20 серпня отримав особливі права щодо регулювання зовнішнього товарообміну. 10 вересня від імені УД підписав економічну угоду з Німеччиною та Австро-Угорщиною на 1918—1919 рр. Один з авторів т. зв. записки дев’яти від 17 жовтня. Подальша доля невідома. За даними «Енциклопедії українознавства», помер на еміграції[76].