Пастка на дурнів
- Автор: Хеллер Джозеф
- Год: 1988
- Язык: украинский
- Год: Видавництво художньої літератури «Дніпро»
- ISBN: 5-308-00194-4
- Переводчик: Микола Мещеряк
- Жанр: Военная проза
Электронная книга - «Пастка на дурнів». Краткое содержание книги:
Улюблені художні прийоми Хеллера — гіпербола, карикатура, гротеск — допомагають виразніше відчути атмосферу кар’єризму, корупції, хабарництва, пияцтва, поширених в американській армії.
Невдовзі після виходу в світ (1961) роман став бестселером.
— Не знаю, — відказав Йоссар’ян. — Я б не зміг відрізнити одну рибу від іншої.
— Але все-таки… Ну що вам нагадує ця ваша риба?
— Іншу рибу.
— А інша риба?
— Ще іншу рибу.
Майор Тлумачсон розчаровано відкинувся на спинку крісла.
— А взагалі ви любите рибу?
— Не дуже.
— Хм!.. Тоді чому ж вам здається, що у вас така хвороблива відраза до риби? — переможним тоном запитав майор Тлумачсон.
— А тому, що вона надто слизька, — відказав Йоссар’ян. — Слизька й костиста.
Майор Тлумачсон згідливо кивнув, усміхаючись приємною, фальшивою усмішкою.
— Ваше пояснення — прецікаве… Але, сподіваюсь, ми незабаром знайдемо істинну причину. До речі, як ви ставитесь до риби? Ну, до тієї, що вам сниться?
— Вона взагалі не викликає в мене якихось почуттів.
— А може, вона вам чимось не подобається? Не відчуваєте ви до неї ворожості або мстивої злості?
— Аж ніяк. Чесно кажучи, вона мені скоріше навіть подобається.
— Отже, вона вам подобається!
— Ні, я цього не сказав. Риба як риба. Вона не викликає в мене виразних почуттів.
— Але ви самі сказали, що вона вам подобається, а тепер кажете, що не відчуваєте до неї виразних почуттів. Я впіймав вас на суперечності. От бачите!
— Так точно, сер, схоже на те, що ви впіймали мене на суперечності.
Майор Тлумачсон з гордістю написав у блокноті дебелим чорним олівцем: «Суперечність».
— А як ви гадаєте, — провадив він далі, поставивши крапку і знову допитливо глянувши на Йоссар’яна, — як ви гадаєте: чому саме ви висловили оці два суперечливих твердження щодо вашої емоційної реакції на рибу?
— Не знаю, докторе… Схоже на те, що в мене до неї двоїсте ставлення.
Почувши слова «двоїсте ставлення», майор Тлумачсон аж схопився з радощів на рівні ноги.
— Та ви й самі все чудово знаєте! — вигукнув він, схвильовано потираючи собі руки. — Слухайте, ви навіть не уявляєте собі, який я самотній! Мені щодня доводиться розмовляти з пацієнтами, які нічогісінько не тямлять у психіатрії! Мені доводиться лікувати людей, яким начхати на мене й на мою роботу! Ось через це в мене й виник цей жахливий комплекс неповноцінності.— На мить обличчя його спохмурніло. — І я боюся, що довіку його не позбудуся.
— Справді? — мовив Йоссар’ян, відчуваючи себе якось недоладно. — Хіба ж це ваша вина, що інші так погано освічені?
— Це з мого боку дурість, я знаю, — занепокоєно відказав майор Тлумачсон і з неохотою всміхнувся. — Але для мене завжди дуже багато важило, що про мене думають інші. Розумієте, статева зрілість прийшла до мене з деяким запізненням… І от через це в мене… ну, одне слово, багато всіляких проблем. Сподіваюсь, я ще матиму приємність обговорити їх із вами. Шкода, що я не можу зробити цього зараз — треба спочатку покінчити з тим, що турбує вас. Хіба хочеш? Мусиш! Полковник Феррідж дуже розсердиться, коли почує, що ми весь час говорили тільки про мої клопоти. А зараз я вам покажу кілька чорнильних ляпок різного кольору й форми. Цікаво, які думки і спогади вони у вас викличуть?..
— То даремна трата часу, докторе. Все, що я бачу, викликає в мене лише одну думку — про статевий акт.
— Справді? — у захваті вигукнув майор Тлумачсон, аж наче не повірив власним вухам. — Нарешті ми, здається, підійшли до суті вашої справи. І що, вам часто сняться еротичні сни?
— Авжеж… Той сон про рибу — це теж еротичний сон.
— Ні, ви мені розкажіть справжній еротичний сон… Ну, от коли хапаєш її, голу, за горлянку, щипаєш її або гамселиш, аж поки в неї юшка з носа не потече, а потім валиш її долу і гвалтуєш, а сам ридма ридаєш, бо кохаєш її, суку, і ненавидиш водночас! І нічого не можеш вдіяти! Ось про такі еротичні сни я б з вами охоче поговорив. У вас бувають такі сни?
Йоссар’ян на хвилину глибоко задумався.
— Але ж це і є сон про рибу, — нарешті промовив він.
Майор Тлумачсон відсахнувся, немов одержав ляпаса.
— Авжеж, авжеж, — холодно погодився він, кинувши на Йоссар’яна насторожений, злий, уже навіть ворожий погляд. — Але я б радив вам приснити собі сон і такого роду, а тоді подивимось, яка буде ваша реакція. Ну, гаразд, на сьогодні досить. Було б також добре, щоб вам приснилися й відповіді на деякі з моїх запитань. Повірте, ці розмови мені так само неприємні, як і вам.
— Гаразд, я перекажу все це Данбару, — пообіцяв Йоссар’ян.
— При чому тут Данбар?
— Як це при чому? Адже це його сон!
— Ах, Данбар! — поблажливо всміхнувся майор Тлумачсон, одразу відчувши себе впевненіше. — Б’юсь об заклад, що цей мерзотник Данбар робить усі ті капості, за які потім доводиться відповідати вам, га?