ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло
- Автор: Зимбардо Филипп Джордж
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Yakaboo Publishing
- ISBN: 978-966-97633-6-5
- Переводчик: Любомир Шерстюк
- Жанр: Психология
Электронная книга - «ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло». Краткое содержание книги:
Льюїс продовжує описувати майстерний процес ініціації, індоктринації добрих людей до внутрішнього кола, що має жахливі наслідки й перетворює їх на «негідників». Я процитую довгий уривок, тому що він красномовно описує, як наділені владою особи можуть непомітно використовувати цей основний мотив, надаючи або забороняючи доступ до свого внутріш нього кола. Хай це буде початком нашої екскурсії по лабораторних експе риментах і польових дослідженнях, у яких глибоко вивчали це явище.
У дев’ятьох із десяти випадків ваш вибір, що може призвести до підлості, не виблискуватиме драматичними барвами. Майже зі стопроцентною впевненістю я можу сказати, що не буде однозначно поганої людини, небезпечного злодія чи підлого хабарника. За чашкою кави чи іншим напоєм між двома невинними жартами із вуст малознайомого, але привабливого чоловіка або жінки — у момент найбільшого вашого страху здатися необтесаним, наївним чи занудним — ви відчуєте прихований за маскою тривіальності натяк. Натяк на щось, що не узгоджується з формальними принципами чесної гри, щось, чого невіглас, простолюдин чи мрійник-ідеаліст ніколи не зрозуміє. Щось, що обурить тільки невдах із вашого оточення, але це те, говорить ваш новий друг, що «ми» (на слові «ми» ви намагаєтеся не червоніти від приємного очікування) — «ми завжди робимо». І ви втягнетеся. Ви втягнетеся не через бажання заробітку чи вигоди, а тільки тому, що чашка так близько до губ, і ви не можете дозволити собі знову опинитися у зовнішньому холодному світі. Адже так жахливо було би знову побачити, як обличчя співрозмовника — це геніальне, дружнє, витончене обличчя — раптом наповнюється холодом і зневагою, і дізнатися, що вам відмовили, коли ви намагалися потрапити до внутрішнього кола. А потім, якщо ви втягнулися, через тиждень буде ще щось віддалене від правил, а через рік — уже взагалі далеке від них, але однаково у такому ж найпіднесенішому і найдоброзичливішому дусі. Це може закінчитися аварією, скандалом, ув’язненням або мільйонними статками, отриманням звання чи нагороди від вашої старої школи. Але ви все одно будете підлою людиною.
ЩО ВИЯВИЛИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ СИТУАЦІЇ
Стенфордський в’язничний експеримент — лише одне із низки дослі джень, які демонструють вплив ситуації й суспільне формування реаль ності. Наш експеримент зосереджувався на силі взаємин між людьми в закритому просторі. Багато інших досліджень, проведених до або піс ля нашого, виявили інші аспекти людської поведінки, що формувалися у непередбачуваний спосіб під дією ситуативних чинників.
Група втягує нас робити речі, які ми ніколи б, мабуть, не робили самі, проте часто її вплив непрямий. У ній моделюється нормативна поведінка, яку бажано наслідувати, і надалі її дотримуватися. Для порівняння, владний вплив — прямий і беззаперечний: «Роби те, що я тобі кажу». Вказівка настільки відверта і безпосередня, що людина може вирішити не коритися і не слухатися лідера. Щоб зрозуміти, що я маю на увазі, поміркуйте над таким запитанням: допоки пересічна добра людина чинитиме спротив авторитету, який вимагає скривдити невинного незнайомця або навіть убити його? Це провокативне запитання лягло в основу контроверсійного експерименту щодо сліпого підпорядкування носієві влади. Дослідження стало дуже популярним через «приголомшливі» результати, і, мабуть, ви про нього вже чули. Проте нас цікавлять не тільки результати, а й процедура, яку ми розглянемо ближче, щоб краще зрозуміти, чому добрих людей вдається схилити до вчинення зла. Ми переглянемо спроби повторення і різні версії цього класичного експерименту і ще раз поставимо важливі для таких досліджень запитання: у чому його зовнішня значимість, які паралелі існують між реальним світом і демонстрацією в лабораторних умовах владного впливу?
УВАГА: МОЖУТЬ СПРАЦЮВАТИ ЕГОЇСТИЧНІ УПЕРЕДЖЕННЯ
Перш ніж детально розглянути дослідження, я хочу застерегти вас щодо одного упередження. Воно може завадити вам зробити правильні висновки з прочитаного. Ми здебільшого вибудовуємо самостверджувальні, егоцентричні й егоїстичні упередження, які дають нам змогу почуватися особливими і, звісно, понадпересічними[256]. Вони відіграють вагоме значення: підвищують нашу самооцінку і захищають від тяжких наслідків життєвих невдач. Дають нам змогу відкинути поразки і пишатися успіхами, відхрещуватися від відповідальності за погані рішення, спостерігати за власним життям крізь «рожеві окуляри». Наприклад, дослідження показують, що 86% австралійців оцінюють результати своєї праці «вище середнього рівня», а 90% американських бізнесменів упевнені, що кращі за свого пересічного колегу по цеху (шкода того бідолашного пересічного невдаху).
256
Упередження самолюбства, егоцентризму і понадпересічності інтенсивно досліджувалися. Підсумки щодо їхніх впливів на різні сфери життя див: D. Myers, Social Psychology, 8th ed. (New York: McGraw-Hill, 2005).—C. 66-77.