Червоний Голод. Війна Сталіна проти України

[його] супроводжують такі жорстокі явища, як масове голодування, вбивство новонароджених та канібалізм... Вже встановлено, що ця катастрофа продовжується навіть за нового врожаю. Через чотири місяці голод досягне нового піку. Знову буде втрачено мільйони життів... Пасивно спостерігати за цією ситуацією — це взяти велику відповідальність усього цивілізованого світу за масові смерті в Росії. Це означатиме взяти провину за той факт, що в час, коли деякі частини світу майже задихаються від надлишків зерна та їжі, люди в Росії страждають від голоду.[1147]

Невдовзі Іннітцер отримає незвичну форму доказів: колекцію з двох десятків світлин — майже єдині автентичні фотографії голоду, зроблені Олександром Віненберґером, австрійським інженером, який працював на заводі в Харкові й переправив світлини через кордон. Збережені в архіві церковної єпархії у Відні, це єдині верифіковані фото жертв голоду, зроблені в Україні в 1933 році.[1148] Однак в той час церкву більше хвилювали не докази, а політика. У Ва-тикані почалися гарячі дебати: одна сторона прагнула надіслати допомогову місію людям, що потерпали від голоду в СРСР, інша — закликала до дипломатичної обережності. Останній аргумент переміг. І хоча Ватикан продовжував отримувати інформацію про голод, привселюдно Святий Престол продовжував мовчати. До того ж, прихід Гітлера до влади у 1933 році став для них політичною пасткою: церковне керівництво побоювалось, що різкі вислови про радянський голод сформують враження, що Папа надає перевагу нацистській Німеччині.[1149]