Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Публицистика » Суспільно-політичні твори
Суспільно-політичні твори - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Суспільно-політичні твори

Электронная книга - «Суспільно-політичні твори». Краткое содержание книги:

Пропонуємо увазі читачів суспільно-політичні твори Миколи Міхнов-ського (1873-1924) — відомого українського політичного та громадського діяча, правника, публіциста, основоположника, ідеолога і лідера самостійницької течії українського руху кінця XIX — початку ХХ ст. Книжка містить славнозвісну брошуру «Самостійна Україна», авторські листи, відозви, програми, численні публікації з часописів «Самостійна Україна», «Запоріжжє», «Слобожанщина», «Сніп» та ін., а також ґрунтовні статті різних авторів про життєвий і творчий шлях батька українського самостійництва.
Видання буде корисним не тільки професійним історикам та політологам, а й усім тим, хто цікавиться історією та політичною ідеологією України.
Видання здійснено за фінансового сприяння Фундації родини Чопівських (Юрій Чопівський, США)
1 ... 151 152 153 154 155 156 157 158 159 ... 239
Перейти на страницу:

В Україні Г алицькій — там по містах випхнутий український пролетаріат, його позицію забрав робітник польський і німецький. Там український пролетаріат не встиг зорганізуватись і мусив уступити свої позиції. Недобитки спольщились або знімеччились. Народ український залишився там тільки по селах у стані хліборобного пролетаріату.

Цей процес може бачити і на Україні всякий, що дивиться на життя незасліпленими очима. Єсть установлений наукою статистикою факт, що у всіх капіталістичних країнах, в країнах фабрик і заводів, єсть досить значний (до 10%) процент безробітного люду (промислова резервна армія). Ці люди найбільш терплять: над їх життям завше висить дамоклів меч голодної смерті.

Треба, аби український пролетаріат, зорганізований і освічений, не був відіпхнутий в ряди резервної промислової армії, в ряди вовчого пролетаріату. Український пролетаріат оборонить свою позицію в містах на Україні, які є твердинею політичної сили і освіти. Те, що говоримо, буде не до вподоби прибутцям чужих народів на Україну, бо це не в їх інтересах. Ми знаємо, що викличемо до себе їх ворожнечу, знаємо, що вони впливові, що вони дужі, але ж це нас не лякає, бо наше завдання — забезпечити щастя українському пролетаріату на його землі.

Ш. Вільна українська школа нижча, середня і вища в рідній мові. Українська мова в суді і адміністрації. Виборний суд і адміністрація.

Просвіта

У справі культурній і просвітній Українська народна партія ставить завданням:

Народ, що не має власної школи, натурально мусить бути темний, некультурний; він складає нижчі класи, класи пролетаріату сільського і міського і таким чином сходить на служебну ролю іншим народам, більш культурним, виконує рабські обов’язки до останніх.

Таке становище українського народу в Росії, Австрії і Венгрії, незважаючи на його велику численність (се стосується до Росії).

Українська вільна школа буде для українського народу тим світлом, що розжене густу темряву, якою його окутали різні непрохані просвітники — москалізатори, полонізатори, мадяризатори; українська вільна школа буде тим світлом, що освітить шлях до свободи, буде тим огнем, де гартуватиметься вільний дух, який розтопить наші довговічні кайдани. Українська вільна школа дасть народу українському інтелігенцію, дасть йому організаторів, агітаторів; ця інтелігенція просвітить український народ, розів’є національну і класову свідомість робітника і хлібороба — зорганізує їх.

Одсутність української школи зробила те прикре з’явище, що український пролетаріат, несвідомий національно, до останнього часу не складав своїх організацій, не складав своєї української робітницької партії, а віддавав себе під привід російської (московської) інтелігенції і російських робочих організацій. Кождий освічений робітник-українець добре знає як мало української інтелігенції, яка в їй страшна потреба. Воно і не дивно: українці вчаться в московських школах, москалізуються цілком, одриваються від свого народу і прилучаються до росіян.

Вдруге, наш народ остільки спролетаризований, що навіть там, де він живе збитою масою, в середніх і вищих школах дуже мало українців (нема за що вчити; українець і хотів би вчити свого сина в середніх і вищих школах, бо ці школи дають великі громадські права, але не має матеріальної змоги). Середні і вищі школи на Україні — для чужинців, головним чином москалів по лівий бік, а поляків по правий бік Дніпра, хоч чужинці на Україні і складають дуже невеличкий процент до (10%). Цей факт свідчить, що чужинці на Україні складають вищі заможні класи і тому натурально заповняють майже цілком середні і вищі школи на землі українській.

Здобуття своєї рідної школи буде тим широким вікном на Україну, звідки широкою річкою розіллються по Україні культура і свобода.

1. Школи на Україні нижчі, середні і вищі мусять належати народу українському.

2. Одділити школу од держави, од державної власті.

У власті державної в державах однонаціональних, як у многонаціональ-них, стоять вищі класи: аристократія і буржуазія, словом, клас капіталістів. Цей клас, користаючись своєю властю, і робить із школи слухняне орудіє своїх інтересів. У школах уряд наставляє своїх вірних прислужників, які ведуть виховання дітей так, як їм велять зверху[323].

Там, де держава многонаціональна, а такі тепер майже всі — одна нація завжди панує. Пануюча нація (головне її вищі класи) держить у своїх руках державну власть і через останню забирає до своїх рук школи на землях зневолених націй і робить зі шкіл слухняне орудіє своїх інтересів.

вернуться

323

До останнього часу російський уряд володіє школою; він обернув її в поліцейську інституцію, бо хоче через школу управляти духовним життям народу.

1 ... 151 152 153 154 155 156 157 158 159 ... 239
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)