Суспільно-політичні твори
- Автор: Міхновський Микола Іванович
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Смолоскип
- ISBN: 978-966-7173-09-9
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Суспільно-політичні твори». Краткое содержание книги:
Видання буде корисним не тільки професійним історикам та політологам, а й усім тим, хто цікавиться історією та політичною ідеологією України.
Видання здійснено за фінансового сприяння Фундації родини Чопівських (Юрій Чопівський, США)
Проте московське суспільство, бачачи великі успіхи москалізації, сього не думає, як не думало в свої часи суспільство німецьке, що чехи, венгри, хорвати, словінці кинуть культурну мову німецьку, аби свої рідні мови підняти з занепаду і приєднати їх до мов культурних. Не сподівалося і польське суспільство в Галичині, що українці кинуть польську мову, аби плекати свою.
Московське суспільство думає, що українська культура, роздавлена над 100 років назад, не встане, бо український народ прийняв московську культуру і асимілірується з московським народом. На прояви національного відродження української нації, на борьбу українців проти обрусіння, проти панування московської культури на Україні московське суспільство дивиться так, як дивиться німецьке суспільство в Австрії чи Германії на борьбу чехів, словінців, хорватів проти німецької культури на своїй землі; воно дивиться, як на борьбу проти культури, цивілізації, як на борьбу тьми (темряви) проти світла. Тут проявляється та відома психічна риса, яку проявляє кожда нація: переоцінка себе у власних очах.
На дозвіл російського уряду видавати українські газети руська преса відповіла «могильним мовчанням». Ніде ані крихти прояви не тільки радості, але навіть півслова співчуття тому, що найбільше звено вікового ланцюга, що висить на народі українськім, упало.
Мовчанням відповідає руська преса і на те, що в Д[ержавній] думі досить значне (хоч і далеко менш того числа, яке мусить бути пропорціональ-но числу людності нашого народу) число депутатів-українців, які створили українську фракцію Думи і не вагатимуться рішуче обстоювати інтереси українського народу.
Питання національні і взагалі питання, що стосуються тільки окраїн, поставлені на розгляд в кінець. Для руських ці питання не важні, їм дарма, що ці питання страшно болючі усім зневоленим націям Росії. Руських в парламенті більше, і вони змусили постановити цю справу в кінці. Як руські депутати віднесуться до національної справи, до прав знев[олених] націй Росії, побачимо, хоч можна заздалегідь сказати, що справа запровадження рідної мови в школах, в судах і адміністрації, по землях російських зневол[ених] націй, справа національної автономії, а тим паче федерації, матимуть досить ворогів.
Мислимо, що «центр і праві» скажуть: Росія для руських; «кадети», що автономія для України — річ ще передчасна; крайні «ліві» будуть політикувати.
За автономію України подадуть голоси депутати зневолених націй Росії, бо за цю послугу одержать таку саму послугу од послів українських.
Суд
1. Мова в судах на Україні — українська. Нації, що складають національну меншість на Україні, не мусять бути позбавлені права звертатись до суду в рідній мові.
2. Автономний виборний український суд.
Коли судові справи в руках однієї нації, там уже вона скористає з сього для себе: помагатиме і виправдуватиме своїх. (Суд в Тіролі, в Познані, у Штірії, в Германії, Австрії, Великобританії). Пануючі нації монополізували суд на землях націй зневолених. В українській Галичині суд в руках поляків, і вони безсоромно кривдять українців, обороняючи своїх земляків. В Познані суд в руках німців, які в свою чергу кривдять поляків в користь своїх земляків (німців). Те ж можна сказати про Венгрію, Росію і т. д.
Коли ще додамо, що нація пануюча складає вищі класи на землях націй зневолених, то суд в її руках — ще більша зброя проти нації зневоленої.
На Україні судом заправляє московський уряд, який скрізь наставляє суддів-москалів. Суд на Україні судить їх, як хоче уряд. Уряд тягне руку капі-
талістів, а суд за ним. Інтереси українців — робітників і селян — чужий суд на Україні не оборонить. Зараз на Україні розпочинається національна боротьба. Ясно, що і суд, що в руках московських пануючих класів, почне гнітити українців не тільки соціально, а й національно. Судді-москалі будуть тягнути на руку своїх земляків.
І тому українська, як і кожна нація Росії, мусить добиватись своїх незалежних від російського уряду судових інституцій[326].
326
Коли ж це буде? Коли на Україні буде суд для усіх справедливий і безсторонній? — Тільки після захвату політичної власті на Україні з’єднаними робітниками і селянами і установленого їми виборного всенародного українського правительства, коли закони вироблятимуть рівно справедливо для усіх, що оселяють Україну.