Коротка історія семи вбивств

Віпер

ві волини по дулу в кожній руці як у реального бандюги.

Жодного звуку нічого взагалі окрім кроків. Джосі Вейлз повільно ступає в темряві до «точки» він чує що ми удвох слідуємо за ним обертається зупиняється і дивиться. Ми теж зупиняємося і чекаємо коли він рушить але Юбі далі не йде а я йду. Джосі почав іти швидше плечима по-звірячому подавшись уперед. Я хочу запитати в Юбі що сталося але йду далі за Джосі. Протяг доносить запах сциклин від його сорочки прямо мені в ніс. Джосі минає чоловіка на сходах і проходить у двері. Розставлені по всій підлозі свічки роблять халупу схожою на церкву. Світло від свічок сочиться повільно а Джосі рухається швидко. На підлозі сила-силенна пивних бляшанок готових перекинутися. Папір фанера рулон лінолеуму скручений ніби облізла шкіра. Від вогника свічки на стіні «стрибає» графіті праворуч великі «К» і «С» ліворуч облізла фарба. Посередині ще одні двері куди вже ввійшов Джосі. Він піднімає праву руку з волиною і різко гримить постріл. Джосі копає пляшку з-під віскі а я позаду нього праворуч лежить чоловік з якого повільно витікає кров. Праворуч вбиральня. Там на унітазі зі спущеними штаньми сидить чи то білий чи то латинос із прямим волоссям нібито сів посрати але рукою поплескує собі ліву руку щоб виступила вена. Джосі піднімає «Ґлок» і стріляє двічі. Друга куля збиває чоловіка з унітазу і він падає на підлогу. Джосі проходить у відчинені двері праворуч. Ліхтарик приклеєний скотчем до шафи це має бути кухня. Промінь світить на чоловіка що стоїть на колінах ніби молиться. Волосся кісками обличчя із заплющеними очима підняте догори у роті червоним вогником дихає люлька з креком і бах-бах-бах-бах — постріл ніколи не звучить як пах у кіно — завжди бах-бах-бах-бах. Джосі продовжує рух у напівсонному мареві його кроки хрускотять об пивну бляшанку бляшанку з-під коли коробки з-під піци і китайської локшини він буцає пляшку на сорок унцій розкидає всяке сухе лайно і знай собі йде минаючи ще одні двері об одвірок яких обіперся чоловік що сидить спиною до нас і навколо його пояса обвиваються дві чорні руки які стягують його ремінь потім розстібають ґудзик. Якась баба з немовлям за спиною що смокче соску поки вона смокче член. Джосі вбиває його і він схиляється на двері але не падає і вона й далі старанно смокче член і витягує його з рота і ляскає його знову й знову бо він обм’як але ж якщо він не кінчить то не заплатить їй. Джосі йде далі і я йду за ним а вона лишається і знову пхає того хера до рота. Ми прямуємо до вітальні. Кого ти шукаєш? — думаю запитати але не питаю і праворуч бачу ще одну чорну жінку в білому ліфчику ліва лямка збилася на плече вона курить. Позаду неї чоловік в білих шортах без сорочки а може в чорній сорочці не видно бо замало світла але він теж тримає запалену закрутку — бах-бах-бах — і чоловік падає на диван. Чорна жінка обертається дивиться на нього потім на мене і починає кричати. За першим криком лунає другий це у світлі ліхтарика закричала біла жінка від чого вона впустила шприц і впала на підлогу вниз обличчям при цьому голка проколола їй нижню губу але вона цього не помічає і в пошуках шприца розкидає в усі боки сміття а навколо з темряви з’являються люди хтось кульгає хтось повзе а хтось уже прискорює крок. Джосі піднімає обидві волини й починається пекло люди біжать і перечіпляються і падають а один чолов’яга летить прямо на Джосі та його голова вибухає і він валиться як дерево а якась жінка схоплюється і вистрибує у вікно ззаду але ж ми не на першому поверсі і вона верещить увесь свій політ донизу і я сподіваюся падає не на голову а з сусідньої кімнати виходить чоловік у бейсбольній кепці та сорочці в клітинку і з пляшкою на сорок унцій у коричневому паперовому пакеті і каже «щоз’ лайно» і дістає в груди дві кулі і пляшка падає й розбивається а в іншій кімнаті світлошкірий хлопчина з кучерявим волоссям і жінка з люлькою з креком на двох і вона якраз збирається зробити затяжку коли куля врізається їй у лоба і люлька падає і — на біса ти ж упустила люльку ти нащо впустила люльку? — дорікає їй кучерявий хлопчина. Але Джосі йде далі і приміщення розчищається а я хочу схопити його і сказати — Джосі що в хера ти твориш? — але він сам не свій він вибігає на сходи і тримається лівого боку де темрява і я йду за ним. До сходів підходить якийсь чоловік і Джосі стріляє з обох волин одночасно і той летить через поручні а жінка хапає дитину і біжить у меншу кімнату і зачиняє двері саме вчасно бо Джосі всаджує в двері три кулі. Він вибиває двері і заходить до кімнати а там на підлозі великий чорний мужик на матраці трахає дівку і — бах-бах-бах — мужик падає на неї але вона під креком тож починає кричати не зразу. Якийсь чоловік прошмигує повз двері і Джосі з криком — Вилупок! — вилітає за ним із дверей і стріляє з правої волини потім з лівої і з лівої влучає втікачеві в шию біля вуха з правої в плече з лівої в потилицю з правої в спину з лівої в шию і той падає на коліно а ще один постріл з лівої зносить йому маківку а правий постріл поціляє кудись у темряву а з рота б’є кров і він падає і з його голови обсипаються газетні клаптики. Джосі підходить до нього і стріляє до повного спустошення магазина. Але він і далі тисне на курок і після цього аж до клац-клац-клац. — Джосі — кажу я на що він ривком обертається і наводить волину на мою голову і — клац-клац-клац. Він стоїть з волиною біля моєї голови а я стою дивлячись на нього і я весь зіщулююся видихаю повітря і напружую живіт. — Дай мені твою другу волину — наказує він. Потім підходить до лежачого перевертає його і забирає в нього з кишені купюру. Після цього він повертається в кімнату де дівка хлипає під важким мертвим чуваком бо він ну дуже вже великий. Джосі стріляє йому в голову ще раз. Після цього спускається вниз повертає в одну з кімнат робить там один постріл і виходить а я заглядаю і бачу як плаче світлошкірий хлопчина потираючи вагітний живіт жінки. Джосі минає чоловіка із закривавленим оком і добиває його двома пах-пах — у голову. Далі ми проходимо повз оту білу жінку у вітальні зі шприцом у губі яка все ще повзає рачки в лайні та смітті шукаючи той шприц. Далі ми минаємо спальню але жінка в білому ліфчику звідти зникла а чоловік усе ще курить закрутку і Джосі пускає йому в голову ще одну кулю. І ми проходимо останні двері об які все ще спирається чоловік а жінка все ще смокче його член а дитина все ще тримається ззаду за її светра а вона все ще смикає і приговорює — красунчику вставай вставай — і знову смокче і ми проходимо повз неї і проходимо повз чоловіка з кісками він усе ще коротко дихає і захлинається кров’ю і плює і кашляє і ліхтарик освітлює кров яка ллється з його шиї Джосі підставляє волину йому до чола і стріляє потім заходить у вбиральню і всаджує кулю чи то в білого чи то в латиноса і ми нарешті біля дверей та він забув останнього що коловся прямо біля тіла чувака якого застрелив я сам кілька годин тому. Джосі виходить через вхідні двері і ніч поглинає його а я ненадовго зупиняюся та потім теж біжу сходами вниз. Чоловік зі сходів десь зник. Я підходжу до Джосі з Юбі Джосі різко обернувшись знову наводить на мене волину. Він довго тримає її націленою в мою голову досить довго щоб я почав рахувати клаци ще до того як їх почую.