Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Современная русская и зарубежная проза » Коротка історія семи вбивств
Коротка історія семи вбивств - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Коротка історія семи вбивств

Электронная книга - «Коротка історія семи вбивств». Краткое содержание книги:

Грудень 1976 року. Ямайка фактично на порозі громадянської війни, в гето Кінгстона ллється кров. «Король реґі» Боб Марлі готується до грандіозного концерту за мир, покликаного зняти напругу в суспільстві. Група озброєних бандитів вдирається в його дім і поливає все вогнем... Довкола цього замаху, який сколихнув увесь світ і породив безліч чуток на десятиліття наперед, розгортається епічне полотно роману ямайського письменника Марлона Джеймса під провокаційною назвою «Коротка історія семи вбивств».
Книжка здобула Букерівську премію 2015 року і викликала бурхливу реакцію читачів та літературної критики.
УВАГА!
Текст книжки містить фрагменти, пов’язані з сексом, насиллям та розповсюдженням і вживанням наркотичних речовин! Містить ненормативну лексику! Не рекомендовано особам до 18 років!
Перекладачі намагалися максимально передати специфіку живої мови персонажів.
1 ... 146 147 148 149 150 151 152 153 154 ... 179
Перейти на страницу:

— Так, з агенції. Містер Колтерст...

— О, Ісусе, скажіть, що він з вами.

— Так, містер зі мною. Просто хочу вам сказати, що це він наполіг на тому, щоб вийти з будинку. Тобто він доросла людина і може сам робити що хоче, просто я не могла залишити його самого і...

— Де ви? З ним усе добре?

— У Бронксі, і так, усе добре. Що...

— Дайте мені вашу адресу зараз же, ви мене чуєте?

— Звісно.

Я диктую йому адресу, і він кидає слухавку. Немає сенсу товкти воду в ступі, як кажуть американці. Я обережно стукаю в двері ванни:

— Містере Кен? Кене? Слухайте, я подзвонила вашому синові. Він каже, що приїде за вами. Вибачте, але вже дуже пізно, а залишатися тут вам не можна. Кене? Кене? Містере Колтерст?

— Ти хто?

Я припадаю вухом до дверей, впевнена, що мені почулося. Зсередини мені грубить незнайомий колючий голос:

— Ти хто, на хер, така? Ану геть від йобаних дверей! Я сказав: пішла на хуй!

— Містере Колтерст?

Я беруся за ручку, але двері замкнено зсередини.

— Іди на хуй!

Тристан Філліпс

кажи мені правду. Ти справді припускаєш, що Джосі Вейлз летить у Нью-Йорк лише для того, щоб із шестирічним запізненням поквитатися особисто з тобою? Здається, ти надто високої про себе думки, братику мій. Послухай мудрого. Я більш ніж упевнений, що Джосі дав мені спокій, бо те, що він насправді хотів убити, — це рух за мир. І коли з миром було покінчено, зникла й потреба вбивати когось іншого. Плюс я з усіх сил намагався не ставати на його шляху, як і він — на моєму, бо погрожувати мені означало б погрожувати «Ієрархії донів». Ні, ми навіть близько не такі великі, як «Шторм-група», однак на те, щоб нас нейтралізувати, він би витратив купу часу. Що ж до Віпера, то і йому, і мені відомо, чому він на мене ніколи не рипнеться.

Однак твій випадок по-своєму відмінний, по-своєму особливий. Джосі замовив для тебе «швидкорозчинний крем», а ти власноруч усунув його найкращу людину. Може, він тебе навіть поважає, — з ним трапляються такі дивні перепади. Може, він про тебе забув... хоча ні, Джосі Вейлз нічого не забуває. Найпевніше, він думає, що немає ніякої різниці в тому, живий ти чи мертвий, — мають значення лише час і гроші, щоб тебе ліквідувати. Або ж у нього змінилися пріоритети.

І все ж таки я не думаю, що він прилітає за тобою. Люди тут знають небагато, але Джосі вже не той чоловік, з яким ти, за твоїми словами, перетинався шість років тому. Він і його людина Юбі, який тут із сімдесят дев’ятого року торгує «травичкою» й коксом, майже перетворили своє дилерство на законний бізнес. Майже. Я говорив тобі, «Шторм-група» завжди буде більшою за «Ієрархію донів», бо в неї є амбіції. В неї є плани. Тут кажуть, що «Шторм-група» заправляє в Нью-Йорку, Вашингтоні, Філадельфії та Балтиморі. Відтоді як я опинився у в’язниці, вони відтіснили кубинців до Маямі. Завдяки їм Меделянський картель навіть не думає домовлятися з «Ієрархією донів». Знаєш, як погано, коли серед усього цього крек-буму ти один, хто застряг і змушений перевозити героїн. Але Джосі Вейлз, чуваче, він тямущий чоловік, а Юбі — той навіть розумніший за нього. І обидва, до слова, занадто розумні, щоб довіряти один одному.

Не схоже, що я тебе переконав, ніби він їде не за тобою. Послухай, братику, Джосі Вейлз за тобою не прийде, поки ти не даси йому нового приводу. Вони не поспішають убивати білих, бо тоді федерали почнуть до них принюхуватися. Ні, брате, ти вийшов чистим з води. Звісно, якщо не напишеш статті про все це...

Книжка?

Ну, дехто просто напрошується, еге ж? Братику, книжку про це не можна писати. Дозволь мені сказати як є. Ти пишеш книжку про Співака, про банди, про мирний договір. Книжка про банди? Ти знаєш, що кожна з цих тем тягне на цілу книжку? Про що ти взагалі збираєшся писати? Ніяких конкретних доказів ти не маєш. Хто ще з тобою говорив, окрім мене?

Слухай, ти вже й так зловживаєш Божою ласкою. Якщо ж напишеш про це, тебе не зможе захистити ніхто. Тепер ти більше не той, про кого Йому варто турбуватися. Маєш сім’ю? Ні? Чому ні? Хай там як, а це добре, бо ці хлопці в разі чого не побояться полоскотати і твоїх рідних. А що, ти не маєш ні брата, ні сестри, ні матері?.. Лайно, Пірсе, та в тебе ж цілий вагон рідні! Май на увазі, лише цього року «штормовики» вже відловили двох дилерів зі Спенглерса, що працювали в Бронксі. І кулями вони нічого й нікого не поливали. Ні, містере, цього разу вони просто відтяли голови тим двом, а потім поміняли ті голови місцями. Чому б тобі не зробити собі послугу — і дочекатися, доки всі помруть? Братику, якщо це банда, про яку ми говоримо, тобі, можливо, не доведеться чекати дуже довго. Глянь на мене. Я нібито розбираюся в цих справах краще за тебе. Мене ж якось навіть на телебаченні показували, знаєш? Двічі балакав про війну і мир. Усі на мене дивились і, мабуть, думали: ось той, хто вийшов з гето. Але... так, за цим було ціле життя, повне лайна, але... Навіть я, той, хто, здавалося б, знає краще і може сказати більше, — де ти мене оце знайшов? Сам бачиш де...

Як щодо Джосі?

Ні, мій юначе, такий, як він, у в’язниці не сидить. Насправді, я думаю, що після сімдесят п’ятого року він не бачив в’язниці. Якій поліції, якій армії під силу спробувати його взяти? У Копенгагені я не був із сімдесят дев’ятого року, але напуваний про нього. Братику, це як комуністична країна, яку показують у новинах. Повсюдно плакати, і стінописи, і малюнки — з Папою Ло та Джосі. Жінки називають своїх дітей Джосі Перший і Джосі Другий, хоча він і не трахав нікого, крім своєї дружини... а, ні, вони ж насправді не одружені. По-своєму він непересічний, і все ж — це класичний бандюган. Але все одно, щоб схопити Джосі, доведеться спочатку покласти весь Копенгаген, і навіть тоді це буде під питанням. Тобі також доведеться «повалити» і його уряд. Що я маю на увазі під урядом? Та ну, Алексе Пірсе, яким, на твою думку, шляхом партії влади вдалося виграти вибори вісімдесятого року?..

Ти знаєш, що я починаю вловлювати щодо тебе? Ти, безумовно, репортер. У цьому нема сумніву. Ти вмієш проникати куди треба і збирати інформацію, особливо ту, яку люди давати тобі не планували. Глянь, наприклад, що ти видобув з мене буквально за сьогодні. Ти ставиш правильні запитання — чи принаймні схожі на правильні, такі, які змушують людей говорити. Але знаєш, що з тобою не так? А можливо, так і треба, і це просто зайвий раз доводить, що ти — репортер. Ти не можеш відчути, як це все розкласти по поличках і зібрати докупи. А може, це відчуття в тебе є, але просто ти не знаєш, як з цим реально впоратися. Кумедно, еге ж? Джосі Вейлз женеться за тобою через щось, чого ти міг навіть не робити. О, ти уже розумієш причину? Тому й пишеш книжку? Бо ти зрозумів це, чи пишеш, щоб зрозуміти?

У мене до тебе запитання. Я хочу точно знати, коли Ямайка тебе зачепила. Ні, я не хочу знати чому; ти почнеш молоти ту ж дурню, яку незмінно починають молоти білі, коли говорять про Ямайку, — начебто вона шльондра з такою солодкою поцькою, що ти просто не зміг устояти, або іншу подібну маячню. Так колись сказав якийсь крекер, з членом в один дюйм, — але раз у тебе є ямайська жінка, то, мабуть, член у тебе більший за один дюйм. Тож «виклади все мені», як кажуть америкоси: що там у тебе з Ямайкою? Прекрасні пляжі? Ти ж знаєш, Пірсе: ми — більше, ніж пляж, ми — країна.

Оу.

Дякую, що не вішаєш мені на вуха стару гівняну локшину. Так, це діра, справжня велика діра з гівном. Тут жарко, як у пеклі, рух завжди повільний, і далеко не всі люди усміхнені, і ніхто не зустрічає тебе словами «без проблем, чуване», е, ні — якраз проблем тут, по самі вуха, можна заробити на раз-два. Усе тут просякнуте розпустою, сексом і небезпекою, і реально, реально, реально нудне. Зізнаюся чесно, мені це теж дуже не подобається. Однак глянь на нас обох. Зміни обставини — і ми багато б віддали, щоб повернутися. Хоча це дуже непросто, еге ж? Ти маєш рацію: цю країну важко не порівнювати з жінкою. Вітаю, з твого боку це дуже не по-білому.

1 ... 146 147 148 149 150 151 152 153 154 ... 179
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)