Судова влада в Україні: історичні витоки, закономірності, особливості розвитку
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2014
- Язык: украинский
- Год: Наукова думка
- ISBN: 978-966-00-1458-9
- Жанр: История
Электронная книга - «Судова влада в Україні: історичні витоки, закономірності, особливості розвитку». Краткое содержание книги:
Аналіз історико-правової реальності тісно пов’язується з еволюцією теоретичних і суспільно-політичних поглядів на призначення правосуддя та судової влади.
Звертається особлива увага на історичний досвід, який доцільно врахувати у процесі сучасної судової реформи в Україні.
Монографія розрахована на широке коло науковців, викладачів, аспірантів, студентів, юристів-практиків, усіх, хто цікавиться проблемами судової влади.
Водночас видається, що необхідність реформування місцевих судових органів була недооціненою вищими органами влади. Не маючи фізичної змоги контролювати місцеву владу, не вважаючи це питанням першої необхідності, влада втрачала підтримку свого населення, яке не відчувало авторитету держави та змушене було самостійно вирішувати питання, традиційно віднесені до державної компетенції.
До впровадження спеціалізованого судочинства рухалися поступово — було виокремлено адміністративні суди, формувалася конституційна юстиція, продовжувалась діяльність комерційного суду. Характерним є вимушене широке застосування військової юстиції.
Головним чином судова влада реалізовувала такі функції, як захисна, контрольна та нагляд за діяльністю судових інституцій.
Зі становленням української національної державності відбулася докорінна зміна концепцій судової влади: від розуміння її як втілення верховної влади імператора до форми реалізації народовладдя — народу як джерела судової влади та судових органів як її носія. Це також вимагало певного усвідомлення своєї відповідальності місцевими органами судової влади, які звикли очікувати вказівок згори.
Можливо, через це не відбувалася належним чином і самоорганізація судової влади, яка могла би стати джерелом вироблення суддівської практики, наприклад, щодо пристосування старого законодавства до нових політичних умов.
Таким чином, було застосовано модель, що поступово історично склалася на українських землях з урахуванням конституційної практики західних держав.
За всіх владних режимів на українських територіях зберігалась одна система, яку можна схарактеризувати як трирівневу вертикальну (змішана перша інстанція, апеляційна та касаційна) із внутрішньою спеціалізацією (департаменти цивільної, кримінальної та адміністративної юстиції) та змішаною підсудністю.
Розділ 10
Судова влада в радянську добу
10.1. Становлення українського радянського судівництва (1917–1921 рр.)
Перші роки радянської влади в Україні традиційно і небезпідставно сприймаються сучасними дослідниками як роки нехтування будь-якими правовими формами, відчутного пріоритету позасудових органів і надзвичайної юстиції. Проте тодішній підхід до судової влади цілком вписувався в умови започаткованого більшовиками великого й доволі неоднозначного соціального експерименту та щонайменше заслуговує на зважене об’єктивне вивчення.
Відомий український радянський діяч М. О. Скрипник зазначав, що Жовтнева революція зламала цілком і до кінця старий судовий устрій, поставила суду інші завдання, збудувала його на інших основах, дала йому інший соціальний зміст і значення. Головною відмінністю радянського суду було відкрите визнання його класовим судом, прямим знаряддям диктатури пролетаріату. На думку більшовиків, будь-який суд є класовим судом, але буржуазія намагається це приховати, а Радянська республіка відверто заявляє те, що є. Специфічні умови боротьби трудящих у період громадянської війни, вважали вони, не давали змоги вести захист радянського ладу іншим шляхом, ніж через здійснення цього захисту не на підставі писаного закону, а на основі соціалістично-революційної правосвідомості трудящих, на ґрунті їхнього пролетарського ставлення до життя, революційного чуття і тих загальних для всього класу положень, що визначали загалом усю тогочасну боротьбу трудящих. Робітники та селяни, які не були обізнані з юридичними тонкощами й теорією права, але усвідомлювали необхідність захисту інтересів трудящих і боротьби за радянську владу, творили свою справу під перехресним вогнем нападок і насмішок, знущання і зловорожості з боку всієї буржуазії та кваліфікованих юристів буржуазного права. У судових вироках періоду громадянської війни знайшли відбиття, дозріли і сформувалися нове радянське право, нова кримінальна політика[771].
771
Скрыпник Н. А. Уголовная политика Советской власти / Н. А. Скрыпник. — Харьков, 1924. — С. 5–8.