Первісна. Дорога на Тір Мінеган
- Автор: Авраменко Олег Евгеньевич
- Серия: Сага про Первісну #1
- Язык: украинский
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Первісна. Дорога на Тір Мінеган». Краткое содержание книги:
Проте все в житті Ейрін змінилося, коли до Ленніру прибули три відьми з далекого острова Тір Мінеган. Змінилося рішуче й безповоротно, змінилося навіть дужче, ніж їй це спершу здавалося. Бо разом з великим даром, про який вона досі й мріяти не сміла і який зненацька став дійсністю, Ейрін здобула могутніх ворогів — як на землі, так і під землею, в найпохмуріших глибинах зловісного Ан Нувіну…
Шаннон проникливо подивилася на неї.
— Як я розумію, ти підводиш до того, що не варто боятися твоєї Первісної. Мене переконувати не треба, я й так її не боюся. Вважаю, що сестри перебільшують небезпеку, пов’язану з нею. Зрештою, вона лише породила решту Іскор, та аж ніяк не створила їх. Усі Іскри було створено Дивом, і не має значення, як саме — безпосередньо чи через Первісну. Нехай твоя Іскра і старша, і сильніша, та це зовсім не привід беззастережно визнавати її зверхність. І вже тим більше не привід кидатися в іншу крайність і заперечувати сам факт її існування. Звичайно, є певна несправедливість у тому, що ти, склавши іспити на звання повноправної сестри, відразу станеш великим цабе завдяки своїй силі і за першістю поступатимешся лише старшим та найстаршим. Але так само несправедливим є й те, що Альса, через свій вік, керує всіма сестрами в Катерласі. Вона чудово знається на медицині, зате в політиці геть нічого не тямить, бо ніколи нею не цікавилася. А про її вміння ладнати з людьми ти можеш судити з власного досвіду. На щастя, вона це усвідомлює, тому завжди дослухається до порад Брігід. Гадаю, й тобі вистачить розуму зважати на думку досвідченіших сестер. Таким є одне з наших неписаних правил, покликане компенсувати вади офіційного порядку старшості.
Ейрін ствердно кивнула:
— Ми з Етне якось говорили про це. Вона вважає, що першість за силою має багато недоліків, але інші варіанти ще гірші. Особливо той, що дозволив би найстаршим на свій розсуд призначати головних.
— Так, — погодилася Шаннон. — Це дало б їм забагато влади. У дванадцятому та п’ятнадцятому сторіччях найстарші намагалися провести таку реформу, проте обидва рази сестри відхиляли їхню пропозицію переважною більшістю голосів.
З передпокою долинув грюкіт дверей. Ейрін на мить загострила свої відчуття, щоб визначити, хто до неї завітав, і гукнула:
— Ґвен, ми тут!
За кілька секунд до вітальні ввійшла Ґвен у розкішній сукні з червоно-золотого атласу, яка вигідно підкреслювала її вроду і водночас надавала їй надзвичайно величного, справді королівського вигляду.
— Ти просто чарівна, Ґвен, — схвально мовила Шаннон. — Бачу, вирішила не гаяти часу і вже зараз підкорити увесь вищий світ Тахріна. Чи, принаймні, його чоловічу половину. До речі, чому ти не привела свого майбутнього чоловіка? Я б дуже хотіла з ним поговорити.
— Тоді поквапся стати в чергу, — сказала Ґвен, влаштувавшись у найближчому до дивана кріслі. — Бренан усім потрібен, з ним кожен хоче поговорити. Саме зараз він розмовляє з Альсою, наступна — Брігід. А о сьомій до нас завітає лорд Кивін.
— Хоче придивитися до конкурентів? — припустила Ейрін.
Обидві її співрозмовниці заперечно похитали головами.
— У нього немає жодних шансів посісти трон, — відповіла Шаннон. — Ще ніколи за всю історію Катерлаху син або внук короля не ставав наступним королем, бо такий вибір Ради Лордів означав би смертний вирок елективній монархії. Кивіна аб Енгаса і так частенько називають принцом, а якби він ще й став королем, то його старшого сина Фланана вже розглядали б як безперечного спадкоємця престолу.
— Це точно, — визнала трохи присоромлена Ейрін. — Я мусила б і сама додуматися.
— Не вимагай від себе забагато. Зрештою, тобі ще немає шістнадцяти, до того ж у всіх Південних Королівствах престол переходить у спадок, і тебе просто не навчали, як працює виборна монархія. Цього разу Дім О’Бринмор не претендуватиме на корону, проте матиме великий вплив на вибір наступного короля. Тому лорд Кивін і придивляється до всіх реальних претендентів, щоб визначитися, кого з них підтримати. Брігід сподівається залучити його на наш бік, а ще краще — домовитися, щоб О’Бринмори ініціювали висунення Бренанової кандидатури. Тоді б нам не довелося надто сильно тиснути на решту лордів. — Шаннон перевела погляд на Ґвен. — І було б непогано, якби ви з Бренаном залишились у Тахріні, замість їхати на Тір Мінеган. Гадаю, про це з вами ще говоритимуть.
— Уже говорили, — сказала Ґвен. — Етне та Елайн. Їхні арґументи звучать переконливо, і я б із ними погодилася, та тільки не хочу змушувати Бренана розлучатись із Шайною. А вона зобов’язана відвезти Ейрін на Тір Мінеган, бо дала слово її батькові. Та й наші заняття з маґії…
— Я на них не наполягаю, — квапливо мовила Ейрін. — Кращої за тебе вчительки годі й шукати, та головне ти вже зробила — допомогла мені стати на ноги. Далі буде легше. Ну, а Шайні, щоб дотримати свого слова, не конче їхати зі мною до самісінького Абервена. Двісті миль від Тахріна до Рондава — а там вона посадить мене на будь-який мінеганський корабель, чия палуба вже є територією Тір Мінегану. Інші сестри за мною наглянуть… хоч, власне, я й сама дам собі раду. Мені, звісно ж, хотілося б побувати в Коннахті та Івидоні, але вони ніде не подінуться, і рано чи пізно я їх відвідаю.