Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства
- Автор: Канигин Юрий Михайлович
- Год: 2004
- Язык: украинский
- Год: А.С.К.
- ISBN: 966-8291-18-2
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства». Краткое содержание книги:
Книга розрахована на широкий читацький загал, усіх, хто прагне глибше пізнати себе, свій народ, його минуле, сьогодення і майбутнє.
Галльські племена (а їх було чимало — Цезар лише в Західній Галлії нарахував їх близько 50) з території Західної України (Галичини) у І тисячолітті до н. е. рухалися в Західну Європу і на Балкани. Ці «корінні галичани» привели сюди корів, білих (арійських) волів, принесли «східних птахів» (курей), житла типу українських хат-мазанок, полотняні штани, сорочки тощо. Залишили масу пам'яток, і яких пам'яток! Міста Галич (у Прикарпатті), Галац (у Румунії), Калиш, Гальштадт, Галичина, Галіція, Галлія (приблизно територія нинішніх Франції і Північної Італії).
Група галльських (галичанських) племен перейшла через Геллеспонт (протока Дарданелли) у Малу Азію і, осівши уздовж ріки Галіє, заснувала державу Галатію [Галатія—у давнину країна в центральній частині Малої Азії. Назва пішла від імені галатів-кельтів] (саме до цих галатів згодом звертався апостол Павло з посланням).
Частина галатів (галичан) пішла далі в Північну Палестину й оселилася біля озера Генісарет. Так утворилася Галілея — країна Діви Марії, Ісуса Христа і всіх Його апостолів, батьківщина великого християнського Вчення, що стало світовою релігією. «Хвилі» галльського руху докочувалися до Європи, Палестини із земель Праукраїни. Особливо великою була друга хвиля. «Галли-кельти, вдруге вийшовши із серця Сколотії (території України — Ю. К.), після знищення Гелона рушили на захід, оволоділи землями аж до Лаби (Ельби — Ю.К.), завоювали південь Європи»[Паїк В. Корінь безсмертної України. — С. 179].
Усе це широко відомі і незаперечні факти (лише у нас вони маловідомі!). Про них оповідають багато давніх істориків (Лівій, Страбон, Пліній, Йордан, Прокопій та ін.).
І не тільки давні. Відомий англійський історик і етнограф XIX століття Д. Прічард також доводив, що галли почали своє розселення з нашої Галичини (осьде їхня прабатьківщина!) і їхня мова близька праукраїнській. Він обстоював погляд, що галли-кельти були «родичами» скіфів-сколотів (корінного населення Праукраїни в І тисячолітті до н. е.) [Див.: Priсhard О. Eastern origin of the Celtic nation. — London, 1857].
Важливо подолати в суспільній свідомості першу історичну «неточність», що галли і кельти — не одне й те саме і що вони буцімто не мають жодного відношення до української Галичини.
Німецькі автори, використовуючи твердження Страбона, що галли з Карпат — це чисті кельти, назвали їх германцями (латинський термін «germani» означає «чисті»). А нинішню Галичину включили до німецької Бастарнії. І вони вважають, що це цілком закономірно, адже її населяли «чисті», тобто германці! У цей німецький кунштюк повірив, на жаль, і М. Грушевський, що називав жителів давньої Галичини німцями.
Потребує виправлення і друга «неточність»: галілеяни, мовби, це ті ж іудеї і їх не можна виділяти в окремий народ. Хоча іншу область Палестини — Самарію — виділяли, а от Галілею всіляко намагалися» «злити» з Іудеєю.
Є дивне за точністю й інформаційною змістовністю пророцтво Ісаї: «Перша пора злегковажила край Завулонів та край Нефталимів [Земля Галілейська за жеребом дісталася родам Завулона і Нефталима], — а остання прославить дорогу приморську, другий бік Йордану, округу поганів. Народ, який у темряві ходить, Світло велике побачить, і над тими, хто сидить у краю тіні смерти, світло засяє над ними!»[Іс. VIII. 23-ІХ. 1].
Як бачимо, біблійний пророк підкреслює, що Галілея не була у пошані в іудеїв, оскільки була «поганською», жила «у темряві», І це не дивно, адже мітраїзм прибульців з півночі не міг вписатися в «істинну», з погляду іудаїстів, релігію. Також зверніть увагу, вище йдеться про приморський шлях (смугу уздовж Середземного моря, по якій йшли народи з півночі). Усе це благословляється пророком, що передбачає велич землі Галілейської, на якій засяє «світло велике», тобто християнське Вчення.
ГАЛІЛЕЯ — КАППАДОКІЯ — УКРАЇНА: ДУХОВНИЙ АСПЕКТ ПРОБЛЕМИ
Усі ж побентежилися та дивувалися, та й казали один до одного: «Хіба ж не галілеяни всі ці, що говорять?»
Біблія
Деякі вчені (Д. Прічард, В. Паїк та ін.), аналізуючи світову історію І тисячоліття до н. е., особливу увагу приділяють так званій другій хвилі кельтського руху. А справа в тім, що в цей період на українських землях жили кельти, які злилися зі скіфами-хліборобами і стали, власне кажучи, автохтонами. Саме вони були справжніми хазяями Північної Припонтиди, мали свою духовну столицю-святилище — легендарне місто Гелон, де панував культ Дажбога та інших богів, що згадуються у Велесовій книзі.