Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства

Придивіться до козака Мамая на знаменитій народній картинці. Він символізує український народ. Сидить «самодостатній» козак (все в нього є — і кінь, і обладунки, і сало, й «до сала», й чудові шаровари), і сидить він на своїй землі, під рідним небом. Але вгорі цієї картинки ви побачите зображення Сонця й Місяця, бога Дня й бога Ночі. Що то означає? Десь я вичитав, що то характеризує українців, мовляв, як присмеркову націю. Та ж ні! Цей символ — стик двох світів — великої і важкої місії нашого народу, що розпочалася за доби запорожців. Така місія триватиме і в складному, суперечливому XXI столітті. Чи не найважливішим у ньому буде чинник протистояння Росії й мусульманського світу? Адже очевидно, що в арабському світі зріє, набрякає, темнішає величезна хмара фундаменталізму, мусульманського екстремізму.

Погляньте на карту. Величезна територія Росії, як на фундаменті, лежить на мусульманському світі, Пакистан, Афганістан, Іран, Азербайджан, Дагестан, Чечня, Інгушетія, Туреччина, Ірак, мусульмани Балканського півострова — ось «підчерев'я» Росії. А Україна між ними. Ви розумієте? Знову контактна зона двох величезних світів.

Куди ж податися? А туди, куди подалися Фінляндія і Польща у 1918 році, куди подаються нині Литва, Латвія, Естонія — до Європи. Це справжній дім для України, як і для Фінляндії, котра, подавшись до нього, зберегла чудові відносини з Росією. Не можна Україні залишитися самотньою у майбутньому, надто складному й суворому, світі. Добра з'явилася пісня «Вставай, Україно, вставай':.. іди до сім'ї європейських народів, у їхній економічний і політичний простір, приєднуйся до їхніх союзів і угод…