Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства
- Автор: Канигин Юрий Михайлович
- Год: 2004
- Язык: украинский
- Год: А.С.К.
- ISBN: 966-8291-18-2
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства». Краткое содержание книги:
Книга розрахована на широкий читацький загал, усіх, хто прагне глибше пізнати себе, свій народ, його минуле, сьогодення і майбутнє.
І дійсно, чому саме галілейський народ, його духовні надбання склали основу священного переказу християнства (на зразок того, як історія єврейського народу лягла в основу священного переказу іудаїзму). Справа у тому, що родоначальниками галілеян є архаїчні арії-гіпербореї, наші пращури, які прийшли в Палестину із Придніпров'я, Придністров'я і Прикарпаття [Див.: Кур А. Из истинной истории наших предков; Пане В.» Корінь
безсмертної України. — Львів, 1995]. Цілком ймовірно, що Ісус Христос, Його апостоли (крім Іуди і Павла), його двоюрідні брати, включаючи Якова — засновника першої християнської церкви в Єрусалимі, жінки, які супроводжували Ісуса, а також Іоанн Хреститель — всі арійського (індоєвропейського) походження. А християнство є розвинутою формою мітраїстської релігії. Воно увібрало в себе арійську духовність, якою відзначалася наша прабатьківщина — Аратта.
На користь такої версії свідчить той факт, що християнське вчення і релігія набули значного поширення саме серед індоєвропейських народів [Проте це зовсім не означає, що до становлення християнства не причетний іудаїзм. Адже ідея єдиного Бога — Творця Космосу і Людини в також важливою компонентою вчення Христа].
До такої думки підштовхує і творчість відомого англійського (працював у Німеччині) етнолога X. Чемберлена, расистські переконання якого змушували досить ретельно вивчати генеалогію Боголюдини і всіх її апостолів. В одній із своїх праць кінця 20-х років він писав: «Для всіх повинно бути очевидним, що Христос не був євреєм, у нього не було й краплі єврейської крові, а ті, хто назвав його євреєм, були просто невігласами або лицемірними людьми»[Chembcrlend Н. Die Grudlagen des neunzehnten Jahitiunderts. — Berlin, 1928.—S. 71]. Але ж тоді хто він? Якого роду-племені? На це питання адепт «арійсько-нордичної зверхності» не дає відповіді. Причина тут одна. Пошуки генетичного коріння Христа кожного разу приводили Чемберлена в район Прикарпаття і Подніпров'я.
Нарешті, про приналежність до галілейського народу далеких предків нинішніх галичан свідчать літературні джерела: «Галли, кельти, галатяни (і галичани — Ю. К.) — це не що інше, як різні форми одного і того ж найменування» [Библейская энциклопедия. — 1891.—С. 150. Див. також: Кур А. Из истинной истории наших предков]. Отже, є підстави вважати, що історичне коріння галілеян знаходиться в Галичині. Думаю, тепер стає зрозумілим, чому в глибинах народної пам'яті незгасимим є усвідомлення того, що Діва Марія, Христос, Його соратники генетичне близькі галичанам, а значить, і українцям.
Звідси — ідея вибраності, святості українського народу, його великих предків, які заклали основи європейської цивілізації.
На жаль, дехто з моїх опонентів замість того, щоб виявляти конструктивізм у підході до цієї складної теми, прагнення з'ясувати істину, займаються різного роду підтасовками, намагаються сказане мною довести до абсурду.
Пробачити можна П. Загребельному, котрий вважає мене «або генієм, або божевільним» на тій підставі, що я буцім-то Ісуса Христа приписав до українців. Він письменник, натура емоційна і цим все сказано. Але ось що пише вчений: «Українцями були об'явлені не тільки анти, а й творці древньої землеробської трипільської культури, які жили шість і більше тисяч років тому. Я вже не кажу про ту кричущу брехню, коли предками українців називають атлантів, а сам Христос об'являється українцем на тій підставі, що він був родом із Галілеї, яку нібито населяли галичани»[Павленко Ю. В. Происхождение и дифференциация древних индоевропейцев // Наука и наукознание. — 2000. — № 4. — С.8]
Деякі вчені, очевидно, не розуміють, що існує різниця між українцями і праукраїнцями. Ми ці поняття розрізняємо на зразок того, як це ми робимо, говорячи про дітей, батьків, дідів і прадідів. Називати трипільців українцями — це, звичайно, дурниця і «брехня». Але як можна заперечувати той факт, що вони є нашими далекими пращурами, так би мовити, дідівським поколінням.
Що ж стосується антів, то вони також не є українцями. Це наш материнський народ, який народив нас. І прямо-таки сакраментальним у наведеній вище цитаті є слово «нібито», покликане «спростувати» генетичний зв'язок галілеян і галичан. Можливо, хтось довів зворотнє? Тобто те, що галілеяни, гадати, галли і прикарпатські кельти (яких давньогрецькі автори називали галлами) не споріднені етноси? Але ж багато дослідників, зокрема Страбон, Д. Прічард, X. Чемберлен, В. Паж, А. Кур, вважають, що ці народи все-таки мають родинну близькість. І їх висновків ще ніхто не спростував.