Хроніки Амбера : у 2 томах. — Т. 1 : П’ятикнижжя Корвіна

— Однак, якщо він ставився до нього як до власного сина...

— Еге ж! Але згодом він таки визнав Левеллу. Вона народилася поза законним шлюбом, але тато все одно оголосив її, бідне дитя, своєю законною дочкою. Всі, хто підтримували Еріка, зненавиділи її, бо це вплинуло на його статус. Хай там як, а Фаєлла мала скоро народити мене. Я народився у законному шлюбі, тож став першим справжнім спадкоємцем трону. Поспілкуйся з рештою родини — і почуєш дуже різні версії, але факти, на які вони спираються, справжні. Частина з них наразі просто не мають такого сильного значення, як колись, бо Ерік уже мертвий, а Бенедикта трон насправді не цікавить. Але ось на такому ґрунті я стою.

— Більш-менш зрозуміло, — сказав Ґанелон. — І ще одне наостанок...

— Що?

— Хто наступний? Я про те, що раптом з тобою щось трапиться...

Я похитав головою.

— Далі все стає ще заплутанішим. Каїн мав іти за мною, але оскільки він помер, то, певно, наперед виходить потомство Кларисси — рудоголові. Перший Блейз, а за ним Бранд.

— Кларисса? А що трапилося з твоєю матір'ю?

— Вона померла при пологах. Дитину назвали Дейдра. Багато років після її смерті батько не одружувався. А коли таки надумав, то взяв собі за дружину дівулю з далекої східної Тіні. Вона ніколи не була мені до душі. Йому вона теж швидко набридла, і він почав ходити наліво. Але вони якось знову зійшлися після народження Левелли в Ребмі, й так народився Бранд. Коли вони зрештою розлучились, Оберон визнав Левеллу, аби позлити Клариссу. Принаймні, на мою думку, трапилося саме це.

— Отже, жінки не враховуються в порядку успадкування?

— Ні. Їх не цікавить трон, та й вони не спроможні володарювати. Якби я їх враховував, то Фіона б ішла перед Блейзом, а Левелла — за ним. Після Клариссиного потомства — Джуліан, Джерард і Рендом — саме в такому порядку. Даруй, додай Флору перед Джуліаном. Велику роль тут відіграє дата батькового весілля, але такий порядок ніхто не ставить під сумнів. Ось такі от справи.

— Чудово, — сказав Ґанелон. — Отже, якщо ти помреш, спадкоємцем стане Бранд, так?

— Як сказати... Він сам зізнався у зраді та й ще постійно свариться з усіма членами родини. Не вірю, що його підтримають, якщо він висуватиме претензії на трон зараз. Але не думаю, що Бранд здався і повністю відмовився від своїх намірів.

— Однак альтернатива йому — це Джуліан.

Я знизав плечима.

— Відверто кажучи, той факт, що я недолюблюю його, не означає, що Джуліан ні на що не здатен. Цілком імовірно, він міг би стати чудовим монархом.

— От він і підрізав тебе, щоб це довести, — встряв у розмову Рендом. — Ходімо їсти.

— Я досі не вірю, що це був він, — сказав я, здіймаючись на ноги та прямуючи до їжі. — По-перше, не розумію, як він міг опинитися в моїх покоях. По-друге, це було б, трясця його матері, надто очевидно. По-третє, якби я найближчим часом загинув, Бенедикт цілком імовірно міг би заявити про свої права на престол. Усі це знали. Він найстарший, найрозумніший і наймогутніший. Бенедикт, наприклад, міг просто сказати: «Ну вас до біса з усіма вашими чварами, я виступатиму на боці Джерарда, і так тому й бути».

— А якщо він вирішить переосмислити свій статус та візьме участь у боротьбі за трон? — поцікавився Ґанелон.

Ми вмостилися на землі й узяли олов'яні тарілки, які Рендом наповнив їжею.

— Він міг би це зробити набагато раніше, якби захотів, — відповів я. — У дітей з анульованого шлюбу є кілька можливостей, і Бенедикт обрав найрозумнішу з них. Озрік та Фінндо поквапилися з висновками, удавшись до найгіршого способу. Бенедикт усе знав. Він просто чекав. Тож і таке можливо. На мою думку, малоймовірно... але.

— Тобто, за нормальних обставин, якщо з тобою щось трапиться, питання все одно зависне в повітрі?

— Ще б пак.

— Але навіщо було вбивати Каїна? — запитав Рендом і сам відповів на власне запитання. — А для того, щоб, прибравши тебе, миттю розчистити дорогу для дітей Кларисси. Мені спало на думку, що Блейз, можливо, досі живий, а він же наступний у черзі. Тіла його так і не знайшли. Моє припущення таке: під час тієї атаки він перенісся через Козир до Фіони і повернувся в Тіні набирати нові війська. Тебе ж він, як сам гадав, полишив на вірну смерть од рук Еріка. Якщо він справді змовився із тими почварами з Чорної дороги, вони могли напасти знову. Тоді б він учинив так само, як і ти — прибув би останньої миті, відбив атаку та в'їхав у місто. І був би наступним у черзі й першим у силі. Все просто. От тільки ти вижив, а Бранда визволили. Якщо повірити словам Бранда щодо провини Фіони, — а причин йому не вірити не бачу — тоді дуже схоже, що все відбувалося згідно з її планами.

Я кивнув.

— Можливо, — сказав Рендому. — Я запитував Бранда про це. Він визнав, що таке можливо, але заперечив, що йому щось відомо про долю Блейза. Вважаю, що він бреше.

— Чому?

— Цілком можливо, що він хоче поєднати помсту за своє ув'язнення і замах на життя з можливістю прибрати єдину, крім мене, перешкоду на шляху до престолу. Гадаю, сподівається, що я загину, намагаючись дати раду Чорній дорозі. Усунення колишнього союзника та знищення Чорної дороги виставить його у непоганому світлі, особливо після того, як він покаявся у всіх своїх гріхах. Тоді й тільки тоді у нього, можливо, виникне шанс — чи принаймні він так думає.

— Отже, ти теж вважаєш, що Блейз досі живий?

— Не більше, ніж відчуття, — сказав я. — Але так, вважаю.

— А, до речі, в чому полягає їхня міць?

— У поліпшенні власної освіти, — відповів я. — Фіона і Бранд уважно слухали Дворкіна, доки ми задовольняли власні різноманітні примхи в Тінях. Як наслідок, вони, здається, уторопали основні принципи краще, ніж ми. Вони знають про Тіні й те, що лежить за їхніми межами, більше, ніж ми, їм відомо про Лабіринт та Козирі щось таке, чого не знаємо ми. Ось чому Бранд зміг відправити те повідомлення тобі.