Зарубіжний детектив

— Гальма в порядку?

— Аякже, пане інспекторе.

— І це ми перевіримо. Вийдіть, будь ласка.

«Ну й зануда», — подумав Ковальський, виходячи з машини.

Міліціонер зайняв його місце і переконався, що гальма в справності. Потім він повернув ключа запалювання.

Глуха тиша. Мотор не запрацював.

— О-о, акумулятор сів, — сказав міліціонер.

— Не може бути, — здивувався Ковальський, — усе було в порядку.

— Дивіться самі. — Міліціонер знову повернув ключа, і знову стартер не запрацював.

— Що таке? — захвилювався Ковальський. — Зараз підійму капот, перевірю.

— Тут ми заважатимемо руху, — зауважив міліціонер, — Простіше підштовхнути машину. А повернетесь на базу, там усе й перевірите. Утрьох ви зможете підштовхнути машину. Допоможіть їм, — звернувся він до охоронника Анджея Баліцького, який сидів на задньому сидінні.

Охоронник без заперечень вийшов з машини.

— Вийдіть і ви, — попросив міліціонер жінку. — Все ж легше буде.

Христина Палюх також вийшла, в машині залишився один інспектор та ще коричнева шкіряна сумка на задньому сидінні.

— А тепер штовхайте! Та сильніше, адже дорога йде вгору, — розпорядився міліціонер.

Троє чоловіків — шофер, охоронник і другий інспектор шляхового патруля — піднатужились і розігнали машину. Міліціонер, який сидів за кермом, відпустив зчеплення, машина клюнула носом, але мотор зараз же запрацював.

Від’їхавши на сімдесят метрів, машина зупинилася. Мотор розмірливо гурчав. Касирка, охоронник і шофер попрямували до машини. Другий же інспектор повернувся до мотоцикла, що стояв на узбіччі, сів на нього і завів мотор. Розвернувшись на шосе, він пересік газон, що розділяв дві полоси автостради, виїхав на другу полосу, газонув і на максимальній швидкості помчався в бік Варшави. Ті троє, що поспішали до свого автомобіля, просто не помітили цього. Коли вони були вже метрів за п’ятнадцять від машини, вона несподівано різко рвонула з місця і, в мить ока досягнувши вершини горба, зникла. Троє кинулись було доганяти, та куди там.

— Щоб тобі пуття не було! — вилаявся Ковальський. — Ото жартівник знайшовся, хоче примусити нас прогулятися.

Нікому і в голову не прийшло нічого поганого. Але коли дісталися вершини горба, вишневий «фіат» промайнув уже десь на горизонті.

— Чого це він? — здивувався Анджей Баліцький. — Чому він не зупинився?

Тільки тепер касирка стривожилась по-справжньому:

— У машині сумка з грішми! Більше семи мільйонів.

— Не хвилюйтесь, — спробував заспокоїти її і себе Ковальський, — напевно, цей капрал із тих занадто запопадливих зануд, яких так багато серед автоінспекторів. Приїде на завод і хвалитиметься, що обвів нас і сам привіз гроші. Та ще складе протокола, що ми не дотримувались інструкції.

— А де другий? — спитав раптом охоронник.

Оглянувшись довкола, вони не виявили ні чоловіка в цивільному, ні мотоцикла. Адже тільки що був тут!