Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Критика » Код української літератури. Проект психоісторії новітньої української літератури
Код української літератури. Проект психоісторії новітньої української літератури - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Код української літератури. Проект психоісторії новітньої української літератури

Электронная книга - «Код української літератури. Проект психоісторії новітньої української літератури». Краткое содержание книги:

У монографії розгорнуто авторський проект психоісторії української літератури. Вперше поєднано символічну теорію класичного психоаналізу, що приховує у собі код національної державності, з практикою новітньої української літератури, яка у своїх пророчих текстах моделює код української державності. Зіставлено аристократичний проект української літератури, де утверджується код національної державності, з маргінальними, в яких він руйнується. Основою дослідження є розрізнення імперського і національного суб'єктів у психоісторії літератури, що проявляється на психологічному, мовному, світоглядному і релігійному рівнях.
Адресована теоретикам та історикам літератури, літературним критикам, викладачам світової та української літератур, аспірантам, студентам, учителям-філологам. Прислужиться всім, хто цікавиться психоаналітичною інтерпретацією літературних текстів.
* * *
Серія «Монограф»
Не шукайте цього терміна у словниках.
Монограф — це людина, яка невгамовно докопується до світоглядної і наукової істини, небуденно мислить, неординарна у слові, провокує своїми текстами до дискусій і альтернативних досліджень, усвідомлюючи, що право на пошук істини передбачає і право на помилку. Стараннями таких людей твориться писемність людства — єдине, що залишається поза часом.
«Академвидав» сподівається сформувати символічну українську аристократичну ложу науковців, зацікавлених у розбудові національної інтелектуальної традиції. Для цього започатковано видавничий проект «Монограф», покликаний об'єднати авторів наукових праць, які ґрунтовно, сміливо і полемічно досліджують актуальні для сучасності і майбутнього проблеми.
1 ... 119 120 121 122 123 124 125 126 127 ... 288
Перейти на страницу:
Мати дочку уряджала, Уряджаючи, научала: — Моє дитє Настусенько, Поїдь, поїдь на войноньку! Поперед війська не вибивайся: Навперед війська — намовонька, А назад війська — погононька. Насеред війська — розмовонька. Вона матінки не послухала, Наперед війська виїхала, Ой виїхала, ще й викрикнула, Шабелькою та й вимахнула[675].

Цілком ймовірно, що чоловіче «запорізьке військо» сформувалося за аналогією до архетипного «війська дівоцького». Є. Маланюк звертає увагу на українську оберненість, коли ще на світанку свого історичного життя національна психіка виявила досить оригінальне розуміння війни, пов’язавши його з жінкою[676]. Зіставляючи в історії психологію жіночої та чоловічої поведінки, Є. Маланюк показує відмінність через княгиню Ольгу і князя Олега, відсилаючи до психотипу українських жінок, яких можна назвати «мужчинами в жіночій статі»: «Згадати хоч би княгиню Ольгу, яка мала, за легендарним, але тим більше характеристичним літописом, дуже небогато жіночого в собі. Жорстоке її поступовання з Деревлянами найкраще це доказує. Взагалі її постать, навіть у порівнянні з таким чоловіком, як князь Олег, робить значно більше мужеське вражіння»[677]. Цей особливий психотип української жінки, який характеризується «мужеською жадобою до влади», «мужеською волею до панування, до аґресії, до боротьби» Є. Маланюк визначає як основний психотип української жіночості. Видимим його у психоісторії української літератури зробила Леся Українка своєю одержимою любов’ю-ненавистю, що спонукала до рефлексій над нетиповою природою національного світу. Несвідомий потяг до вбивства в українській жіночій психіці, який символічно проявляється в ненависті, обумовлює у свідомій творчості потужний захист на основі пристрасті до духовності. З погляду психоаналізу, у чоловічій психіці так само «прекрасні прояви любові існують завдяки реакції проти жала пристрасті до вбивства, яке ми відчуваємо у себе в душі»[678].

Вказуючи на психонаціональну традицію, з якої виросли творчі індивідуальності О. Кобилянської та Лесі Українки, Є. Маланюк відзначав, що за об’єктивного зіставлення провідного чоловічого і жіночого психотипів доведеться визнати не лише перевагу в основному українському жіночому психотипі мужнього елемента над жіночим, але й щось більше дивне, що стосується взаємного переміщення цих елементів, тобто про тенденцію в національній психоприроді «до втілення майже абсолютного мужчини в жіночій формі»[679]. Є. Маланюк одним із перших актуалізував проблему вивчення психосексуальних глибин цієї «аномалії» національної психології, звертаючи увагу на недостачу та потребу національної мужності в провідному чоловічому психотипі: «Наша література не може похвалитися достатньою кількістю мужів типу Куліша і Франка. І в літературі нашій ролю мужів виконують такі жінки, як Ольга Кобилянська і Леся Українка. Трудно судити такий стан річей. Я не можу повірити, що психічна загадка української нації розгадується дуже просто і ми є взагалі нацією жіночою.

вернуться

675

Цит. за: Войтович В. Українська міфологія. — С. 153.

вернуться

676

Маланюк Є. Жіноча мужність. — С. 88.

вернуться

677

Маланюк Є. Жіноча мужність. — С. 88.

вернуться

678

Фрейд З. Мы и смерть — С. 12.

вернуться

679

Там само. — С. 89.

1 ... 119 120 121 122 123 124 125 126 127 ... 288
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)