Пісня Сюзанни. Темна вежа VI

Роланд виглядав розвеселеним.

— Едді, якщо людина не починає палити, поки в неї цілком сформуються легені, тютюн подовжує життя, а не скорочує його. Саме через це у Ґілеаді курили всі, окрім найбідніших, та навіть і вони, швидше за все, курили якусь свою полову. Тютюн оберігає від хвороботворних випарів, це по-перше. А по-друге, захищає від багатьох небезпечних комах. Це кожен знає.

— Генеральний хірург Сполучених Штатів зрадів би, дізнавшись те, що відомо кожному в Ґілеаді, — сухо відповів Едді. — А як тоді щодо бухла? Припустімо, якогось п’яного вечора він перекинеться на своєму джипі або на трасі його занесе на зустрічну й комусь прямо в лоб?

Роланд розважував недовго, а потім похитав головою.

— Я шпортався в його розумі — по суті, у самому ка — стільки, скільки мені було потрібно. Стільки, на скільки я наважився. Ми тепер змушені будемо наглядати роками в будь-якому… Чому це ти крутиш головою, заперечуєш мені? Це ж з нього сукається наша історія!

— Може, й так, але ми не спроможні наглядати за ним двадцять два роки, хіба що знехтуємо Сюзанною, а я ніколи на це не погоджусь. Тільки-но ми перестрибнемо вперед у 1999 рік, вороття не буде. У цей світ нам вороття не буде.

Роланд якийсь час мовчав, лише дивився на чоловіка, що стояв, спершись задом на кухонний стіл, і спав із розплющеними очима, чуб упав йому на лоба. Через сім-вісім хвилин Кінг прокинеться без жодної згадки про Роланда й Едді… Безумовно, якщо вони вже на той момент зникнуть звідси. Едді не вірив усерйоз, ніби стрілець покине Сюзі напризволяще, але ж він дозволив Джейкові впасти, хіба ні? Дозволив хлопцю колись, давно, впасти в безодню.

— Отже, доведеться йому давати собі раду самотужки, — промовив Роланд, і Едді полегшено зітхнув. — Сей Кінг.

— Що, Роланде?

— Пам’ятай: щойно почуєш пісню Черепахи, ти мусиш відкласти всі свої справи й оповідати цю історію.

— Я так і робитиму. Принаймні намагатимуся.

— Добре.

А тоді письменник промовив:

— Куля мусить бути прибрана з дошки й розбита.

Роланд спохмурнів.

— Котра куля? Чорна Тринадцятка?

— Якщо воно прокинеться, воно може стати найнебезпечнішим у всесвіті. І саме зараз воно прокидається. Десь в іншому місці. Десь в іншому «де» й «коли».

— Дякую тобі за твоє пророцтво, сей Кінг.

— Дад-а-шим, да-я лежу, кулю геть в подвійну Вежу.

На це Роланд відреагував, безтямно похитавши головою.

Едді приклав кулак собі до лоба і злегка вклонився.

— Хайл, словострільцю.

Кінг вимушено посміхнувся, як чомусь недолугому, але не промовив нічого.

— Довгих днів і приємних ночей, — сказав йому Роланд. — Тобі більше не треба думати про тих курчат.

На бородатому обличчі Кінга відбився вираз якоїсь аж щемливої надії.

— Ти правду кажеш?

— Правду кажу. І хай би нам зустрітися знову на шляху раніше, ніж всі ми зустрінемося колись на його кінцевій галявині.